Аскольд МЕЛЬНИЧУК: «Американський читач готовий сприйняти Україну як державу»
Особливу зацікавленість викликала секція, на якій обговорювався український компонент у спектрі сучасної американської словесності. Керував цією секцією відомий у США письменник та науковець, професор Оксфордського університету, видавець журналу «Агні» Аскольд Мельничук, американець українського походження. Він вільно володіє українською мовою, чудово обізнаний з історією України. У передмові до своєї доповіді пан Аскольд навіть цитував напам’ять поему Т.Шевченка «І мертвим, і живим...». Його доповідь «Очима Заходу: образ України в літературі Сполучених Штатів» засвідчила появу зацікавленості американських письменників українською тематикою. Пан Мельничук зупинився на українському епізоді з роману Джонатана Францена «Виправлення» (2001), що розповідає про подорож американки українського походження до Рутенії (нині частина України), розглянув історію української дівчини Марії Понятовської, що живе в еміграції — роман Клер Місуд «Проста історія» (2001) та химерну, що десь губиться у часі і просторі, подорож до України в першому романі двадцятип’ятирічного Джонатана Сафран Фойєра «Все освітлено» (2002). Образ України в романі самого Аскольда Мельничука «Що сказано?» представила магістрантка НаУКМА Юлія Ткачук.
Під час подальшої дискусії пан Мельничук вирішив обережно «притишити» амбіції, що могли виникнути після його доповіді: «У вас може з’явитися враження, що американські письменники пишуть тільки про Україну. Запевняю вас, це не так. З трьох-чотирьох тисяч книжок, що вийшли останніми роками, я знайшов лише три, в яких йдеться про Україну». Однак сам пан Аскольд, відповідаючи на запитання Миколи Жулинського, висловив доволі оптимістичні сподівання на те, що Україна в майбутньому матиме належне місце у світовій культурі. Також він люб’язно погодився дати невеличке інтерв’ю «Дню»:
— Пане Аскольде, чи вперше ви в Україні? Яке враження справляє на вас батьківщина ваших предків?
— В Україні я вже вдруге, перший раз я був тут у 1990 році на конференції «Золотий гомін». Тоді враження склалося позитивне. Зараз маю нагоду подивитися, як змінився Київ за 12 років.
— Чи стане те, що ви почули і побачили, матеріалом для нових творів про Україну?
— Ви знаєте, я дуже задоволений з цієї конференції, з того високого рівня, на якому вона проходила. Це є дуже важливо для культури і науки як вашої, так і нашої, американської. Я був просто вражений тим, як софістиковано в Україні читають наші твори. А щодо матеріалу... Усе, що людина бачить чи робить, уже є досвідом і матеріалом на майбутнє.
— Що таке Україна для американського читача: екзотика чи просто одна з тематик? Наскільки популярними є твори про нашу країну?
— Про популярність іще рано говорити. Поки що в сучасній американській літературі ми маємо лише три книги на українську тематику. Але це вже є великий крок уперед. Україна тільки почала входити в світову літературу, але тепер вона вже присутня на сцені, як ніколи. Зараз американський читач готовий і спроможний сприйняти Україну як державу, на відміну від початку 90-х років.
— Чи знайомі ви з сучасною українською літературою? Яким ви бачите її майбутнє? На що їй потрібно орієнтуватися?
— Я дуже поважаю і люблю Оксану Забужко та її творчість. Цілком певен, що українська література впливе у ріку світової літератури на високому рівні. Треба тільки, щоб мала відвагу подивитися на себе зсередини і віддзеркалити ситуацію, що склалася як в минулому, так і тепер.
