Мекка для туристів Україна стане нею років через десять
Середньостатистичний громадянин куди більш обізнаний про можливості чорноморського узбережжя Туреччини, ніж про рекреаційні зони Батьківщини. А все тому, що вищезазначена заморська держава на одну лише рекламу переваг відпочинку у «них» виділяє щорічно 65 млн. доларів, з яких тільки на PR-кампанію на просторах України припадає цілих три мільйони. Відповідним чином діють й інші держави, для 40 з яких туризм є основним джерелом бюджетних надходжень, а у 70-ти — трьома з основних статей наповнення «засіків батьківщини». Ще небагато принадної статистики: світовий туризм — це 500 млрд. доларів щорічно, або близько 12% валового продукту.
В Україні ж практично все відбувається за принципом дій «лінивого господаря»: до недавніх часів замість того, щоб розвивати інфраструктуру, ми наполегливо намагалися «зробити гроші» на «зашкалюючій» вартості в’їзних віз, політики подвійних тарифів для своїх та іноземців або високих цінах на розміщення у готелях, «зірковість» яких, м’яко кажучи, викликає певні сумніви (близько 90% готельної бази вимагає реконструкції). Якщо необхідність спрощення першої причини вітчизняної «нерентабельності» через два-три роки активних переконань наших парламентаріїв вдалося до них донести, то з тим же готельним збором на сьогоднішній день питання не вирішили. Для концептуальних змін у галузі необхідно близько 50 млн. одиниць вітчизняної валюти, головні «туристи» просять 8,5 млн., а творці бюджету у наступному році «розщедрюються» на половину від необхідного.
Сьогоднi, в День туриста, працівники туристичної сфери піднiмають святковий келих лише за кілька, правда, важливих, позицій. По- перше, квітень нинішнього року приніс благу звістку: прийнята Державна програма розвитку туризму до 2010 року. По-друге, як уже писала наша газета, вдалося створити міжпарламентське об’єднання з 150 «багнетів» різного політичного «віросповідання», покликаного відстоювати інтереси галузі безпосередньо під куполом Верховної Ради. І, по-третє, інвестор до нас все- таки пішов — у минулому році на розвиток тільки готельного господарства вдалося залучити більше нiж 100 млн. доларів. За підрахунками «головного туриста країни» Валерія Цибуха, для того, щоб Україна стала «туристичною Меккою», треба не так уже і багато часу — десять років. У порівнянні з вічністю — ніщо. Якщо не будемо «лінивими господарями».
До свого професійного свята Державна турадміністрація зробила собі та всім туристам як вітчизняним, так і закордонним, подарунок, взявши участь у виданні першої книги «Україна Incognita» iз серії «Бібліотека «Дня», що відкриває маловідомі сторінки української історії.
