У кращому випадку — восени

Віктор МЕДВЕДЧУК, фракція СДПУ(О):

Віктор МЕДВЕДЧУК, фракція СДПУ(О): — Враховуючи, що— Враховуючи, що приблизно 350 депутатів нового парламенту — прихильники принципів ринкової економіки, то при розгляді економічних і соціальних питань повинна відбутися консолідація сил. Ми могли б дуже конструктивно діяти в аспектах податкової реформи, соціальної реформи, покращання ситуації у сфері охорони здоров’я, завершення пенсійної реформи. Крім того, необхідно навести порядок і в багатьох інших законодавчих актах, які на сьогоднішній день або застаріли, або, на жаль, ще не прийнятi. Проте цьому може перешкодити політична боротьба, кон’юнктура, амбіції... Природно, це було б небажано. Верховній Раді четвертого скликання є над чим працювати.

А говорити про створення конструктивної парламентської більшості завжди складно. Такою є політична система України. Але я думаю, що ми всі ці етапи подолаємо. Все-таки я впевнений, що, звичайно ж, не завтра, але до осені більшість буде. Я бачу її консолідованою навколо новообраного керівництва парламенту. Потрібно знайти компроміси, спільну мову, і ми повинні працювати. При виборі керівництва Верховної Ради, очевидно, створиться ситуативна більшість для голосування з кадрових питань та організаційних моментів. Втiм, говорити про створення постійної ефективної парламентської більшості поки рано. Але, на мій погляд, це справа найближчих місяців.

Георгій КРЮЧКОВ, фракція КПУ:

— Більшість у новому парламенті буде ситуативною, і в цьому нічого страшного немає. Рішення прийматимуться і, на мій погляд, розмови про більшість давно слід було припинити. Ця більшість уже є. Візьмемо приватизацію, розвиток капіталістичного ладу і т. д. Хіба є різниця у поглядах на ці питання між «заєдинниками» та «нашистами»? Думаю, що нема. Різниця тільки в тому, що і ті, й інші хочуть добратися до «годівниці». А в тому, що вона повинна бути, і ті, й інші згодні. Питання зовнішньополітичної орієнтації. Хіба тут є істотна різниця? Ну, «нашисти» більш агресивні в тому, щоб відірватися від Росії. Щоправда тут є один нюанс — «нашисти» готові скористатися підтримкою Заходу, щоб допастися до поста. А в головному вони єдині. Хто двічі позбавляв пенсіонерів, ветеранів, афганців, чорнобильців, інвалідів та інші верстви населення пільг? Уряд Ющенка. Намагався це зробити Кінах. Йому не вдалося. Він вніс відповідний законопроект. Знову безуспішно. І в цьому вони однакові. Яка ще потрібна більшість? Розмова про це — безпредметна і непотрібна.

Хоч, підкреслю, більшість можуть створити залежно від ситуації. Якщо будуть рішення, які нас влаштовуватимуть, то ми будемо за них голосувати. Незалежно від того, хто їх запропонує. Скажімо, ми виступили з оцінкою виборів. Вона співпала з позицією «БЮТ», «НУ», соціалістів. Але це ні про що не говорить. Наша позиція може співпасти з позицією блоку «За єдину Україну!». І в цьому не буде нічого дивного. До речі, у тому, що створення ситуативної більшості залежатиме від нас, є велика частка правди.

Юрій КОСТЕНКО, фракція «Наша Україна»:

А ось законодавчий конструктив можна було знайти між ідеологічно близькими блоками, які стоять на позиціях розвитку ринкової економіки. Але ті протиріччя, які виявилися між цими блоками під час виборчої компанії, цьому перешкодили. Швидше за все, ми будемо вимушені повторювати помилки парламенту минулого скликання. Ситуативна більшість, сформована під час виборів керівництва, не зможе без нашої участі провести закони, які вигідні економіці України. Це негативно відіб’ється на країні. Наступна ситуативна більшість, на мій погляд, може сформуватися у процесі обговорення закону про вибори, змін до Конституції, делегуванні парламенту прав формування уряду... Податковий кодекс, аграрна реформа і т. д. — це дуже складні питання. Тут якраз і знадобилася б ідеологічна більшість. Ситуативна більшість із комуністами дозволить провести тільки частину положень, скажімо, Податкового кодексу. Адже голосування на популістській хвилі завжди обертається проти країни.

Степан ГАВРИШ, народний депутат України:

— На даний момент більшість може бути тільки ситуативною, створеною на основі конкретних домовленостей. Стабільною вона може стати тільки тоді, коли відбудуться зміни у складі уряду та Кабінет Міністрів очолить нова людина і уряд співпрацюватиме з більшістю. Iнакше можна буде забути про конструктивні ринкові реформи. Ситуативну більшість можуть створити навколо, передусім, політичних питань: формування нового уряду, підготовка до виборів президента. Друге — робота у законодавчому полі. Але це не є основним мотиваційним компонентом її створення. До 2004 року фундамент створення більшості — політико-ідеологічний. Для цього, звичайно ж, будуть потрібні політично прогнозовані лідери, яким ця більшість зможе довіряти у майбутньому. Можна також передбачати гостру дискусію навколо можливих змін у конституційному полі.

Зазначу, що навіть кажучи про більшість, не слід забувати, що «діамантову акцію» сьогодні мають комуністи. Якщо вони нею скористаються, то ми зможемо говорити про ситуативну, короткочасну, але дуже живучу більшiсть. Надалі, можна передбачити, більшість формуватиметься навколо тих чи інших законодавчих проблем. Скажімо, пенсійне законодавство, реформа охорони здоров’я, Податковий кодекс та ін.

Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО, фракція «Єдина Україна»:

— Турбота про наших людей, про економічну, політичну, соціальну стабільність нашої держави може послугувати консолідуючим чинником для нового парламенту. І річ тут не тільки у більшості. Народні депутати своїми діями, голосуванням повинні підтвердити, що у нас дійсно є парламент. Усе-таки, якщо організують більшість, то, відповідно, почнеться її політична боротьба з меншістю при прийнятті тих чи інших законодавчих актів. Я би дуже хотів, щоб цього не було. Нам необхідна спільна конструктивна робота. Першу ситуативну більшість буде створено у процесі обрання керівництва Верховної Ради.

А постійну більшість можуть створити, а може, й ні. Мені б дуже хотілося, щоб вона була. Але ще раз підкреслюю — нам потрібна конструктивна робота всього парламенту. Ці шляхи ми й будемо шукати. Можливо, будуть вибрані питання, які ми можемо прийняти разом, і відшліфовані. Є декілька варіантів оформлення більшості. Треба просто відкинути амбіції. Сьогодні у нас дуже могутня фракція. Я думаю, що в ній буде близько 190 чоловік. А далі ми працюватимемо над створенням більшості. Мій політичний досвід підказує, що не треба ділити депутатів на «лівих» і «правих». Ми готові до співпраці з усіма, хто не висуває лозунгів, які дестабілізують політичну ситуацію.

Олександр МОРОЗ, фракція СПУ:

— Більшість у новому парламенті буде тільки ситуативною. Її склад варіюватиметься залежно від питання, що розглядається. У цьому немає великої трагедії. Тим більше, що протягом дванадцяти років у Верховній Раді була тільки ситуативна більшість. Стабільна більшість могла бути сформована тільки в тому випадку, якби вибори проводилися на пропорційній основі. У такому випадку домовленості та політичні зобов’язання були б гарантією. Ситуативна більшість може організуватися з кадрових питань, із питань зміни Конституції, а також з економічних законів (приватизація, бюджет і т. д.) Я би не відносив до останніх Податковий кодекс і земельне законодавство. Ці закони вже протягом тривалого часу є об’єктом політичних спекуляцій для виконавчої влади. Тоді як усі ці закони — компетенція уряду. Очевидно також, що ситуативну більшість буде сформовано під час обрання керівництва Верховної Ради, але вона не буде стабільною. Це буде звичайне голосування.