Арифметика ліквідації

Не минуло й року, а Ліквідатор найбільшого у нашій країні банку-банкрута АКБ «Україна» заявив про свою готовність розпочати фінансову сатисфакцію вимог фізичних і юридичних осіб, внески яких в «Україну» перевищили гарантоване державою відшкодування у розмірі п’ятисот гривень (на момент початку ліквідації «України»). І, як стало зрозуміло після вчорашньої прес-конференції в.о. голови Агентства з питань банкрутства Віталія Струкова та в.о. голови тимчасової виконавчої дирекції Ліквідатора АКБ «Україна» Олега Некряча, відразу ж зіткнувся з серйозними труднощами.

На даний момент для задоволення претензій кредиторів першої черги на загальну суму 230 млн. грн. (згідно з прийнятим парламентом 28 березня і нещодавно підписаним Президентом Законом «Про порядок погашення заборгованості перед вкладниками АКБ «Україна», такими є фізичні і юридичні особи, які «негарантовано» довірили банку до 50 000 грн.) Ліквідатору не вистачає «найменшого» — затвердження поданого до НБУ реєстру і... 145 млн. грн. А виплатити ці двісті тридцять мільйонів Агентство з питань банкрутства повинне до 1 липня поточного року. «Повинні — виплатимо», — не втрачав мужності у спілкуванні з журналістами В. Струков. «Найближчим часом буде визначено банк-агент, що здійснюватиме виплати», — неодноразово підкреслював він, намагаючись переконати громадськість у готовності Ліквідатора розрахуватися з першими кредиторами у встановлений законодавством термін. На підтвердження своїх слів В. Струков навіть «урізав» оголошену ним же «нестачу коштів» на рахунках Ліквідатора до 46 млн. грн., а — за сприятливих обставин — до нуля. З цією метою йому довелося виконати ряд нехитрих арифметичних, але явно складних для практичного здійснення, операцій.

Шістдесят мільйонів гривень Агентство «очікує отримати від продажу державних цінних паперів» АКБ «Україна». Хто їх купить? Поки не зрозуміло. Принаймні згоди з боку НБУ стосовно цього «Україна», яка звернулася до нього по допомогу, поки не отримала. Комерційні банки? Малоймовірно. Хоч сам В. Струков переконує у зворотному. «Попит на ліквідні цінні папери є завжди», — підкреслив він. П’ятнадцять мільйонів, на думку головного Ліквідатора, йому дасть продаж партії небанківського майна «України» і ще дванадцять — орендна плата нерухомості банку. Дуже ймовірно, але перенесення відкритого розпродажу, повіримо В. Струкову на слово, «оцінених за ринковою вартістю 28 об’єктів на середину травня» говорить про те, що попит на нормально оцінене майно банку, який ліквідується, у нашій країні невисокий.

Великі надії покладає Ліквідатор на уряд. Зокрема, на позитивне рішення Мінфіну щодо погашення гарантованих Кабміном «кредитних запитів» до «України» на суму 23,7 млн. грн. Чи піде на незаплановані бюджетом витрати Мінфін, враховуючи проблеми з виконанням бюджету цього року? Запитання здається риторичним. А також «на звернення прем’єр-міністра Анатолія Кінаха до судових і правоохоронних органів» із проханням посприяти Ліквідатору в накопиченні ліквідаційної маси. Цей момент, без сумніву, заслуговує на окрему увагу. В. Струков зазначив, що на сьогодні Ліквідатор подав ряд судових позовів, претензій і т. д. до «прострочених» і проблемних кредиторів на загальну суму 350 млн. грн. При цьому, з його слів, місцеві органи влади та суди явно не поспішають приймати виграшнi для Агентства з питань банкрутства рішення. «Якщо допустити, що наші вимоги виконають хоч би на десять відсотків, то ми отримаємо 35 млн. грн.», — відзначив В. Струков. Чи варто сподіватися у зв’язку з цим на Кабінет Міністрів? Практика незадоволення судових позовів за урядової підтримки ряду підприємств-боржників ще у часи незбанкрутілої «України» (про що в інтерв’ю «Дню» говорив екс-голова правління банку, а тепер підслідний Олексій Політуха) свiдчить, що ні.

Проте нині це не так уже й важливо. Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», В. Струков зауважив, що велика частина зі 150 найбільших фірм-боржників уже не існує чи знаходиться у процесі ліквідації. «Близько 900 млн. грн. від 1 млрд. проблемних боргів визнано безнадійними», — сказав він після прес-конференції. «День» неодноразово звертав увагу на причетність представників вищих ешелонів влади до видачі тих чи інших проблемних кредитів. Генеральний прокурор М. Потебенько також неодноразово обіцяв покарати всіх винних. Чи наздожене Феміда цих державних діячів до 1 липня? Сумнівно.

До речі, про кредити... Може здатися дивним, але В. Струков впевнений у зацікавленостi банків, «які входять до двадцятки найбільших», у купівлі проблемних кредитних зобов’язань перед «Україною», вони стверджують, що «у них є можливість повернути ці кредити». Детально говорити на цю тему головний Ліквідатор, звичайно ж, не став. Комерційна таємниця. А запитань після такої заяви виникає безліч. Що це? Прагнення остаточно «сховати кінці» фірм боржників «у воду»? Чи процес, від якого постраждала «Україна», коли, як говорив у інтерв’ю «Дню» народний депутат Віктор Суслов, «уведенные» iз «Градобанку» виплати остарбайтерам «повісили» на АКБ «Україна» під кредит НБУ, на який Мінфін свого часу продав банку ОВДП? Або і те, й інше? Мабуть, не виникне здивування, що операції з борговими зобов’язаннями такого масштабу у нас в країні викликають підтверджені практикою побоювання.

І останнє — пояснити кореспонденту «Дня», що має намір робити Ліквідатор, щоб виконати зобов’язання перед кредиторами другої і третьої черги, борги «України» перед якими незрівнянно більші, ніж перед «малозабезпеченими громадянами», пан Струков явно завагався. Точніше — відповідь була лаконічною та очікуваною: «Продавати майно, якщо вдасться».