Про нас
Результати недільного голосування в Україні свідчать про щось схоже на можливість створення робочої коаліції з діловим мисленням, яка зможе проштовхнути податкові та законодавчі реформи, необхідні для приваблення непіддатливих західних інвесторів та відкопати економіку з-під пострадянських руїн.
Результати парламентських виборів в Україні підкреслили етнічний розподіл, що існує в цій колишній радянській республіці. Кримський півострів так само етнічно поділений. Багато російськомовних жителів проголосували за комуністів, у той час як місцеве татарське населення віддало свої голоси іншим партіям. Комуністи виступають за новий союз з Росією, чого татари хочуть уникнути будь-якою ціною.
Таракташ — це стара татарська назва села, яке досі відоме під російською назвою Дачноє. Як і сотні інших татарських сіл в Криму, його було перейменовано після депортації всього татарського населення півострова 1944 року. Сьогодні татари, їхня культура та релігія повертаються до Криму. З’явилися сотні нових мечетей, будуються нові села. У минулому було багато конфліктів між татарами та переважаючим російським населенням Криму. Зараз спалахів протистояння небагато, принаймні в Дачному найгірше вже позаду, говорять татари з цього селища. Однак залишається одне конфліктне питання — татари хочуть повернути селу його стару назву. Вони не збираються чекати офіційного рішення. На в’їзді до села встановили напис латиницею «Таракташ». Спроби прибрати знак не були успішними: кожного разу, як його зривають, місцеві татари вночі знову ставлять його на місце. Офіційне повернення історичної назви — лише справа часу.
Тепер питання полягає в тому, як розпорядяться своєю перемогою пан Кучма та його соратники. Головний лідер опозиції й улюбленець Заходу, колишній прем’єр-міністр Віктор Ющенко поки уникав прямого зіткнення з Президентом. Пан Кучма може знову підкорити його або переманити на свій бік частину його команди, запропонувавши привабливі посади в уряді, хоч коли не так давно пан Ющенко був прем’єр-міністром, пан Кучма ревниво спровокував і змістив його. Затята опозиція на чолі з полум’яним колишнім енергетичним магнатом Юлією Тимошенко прорвалася до парламенту, але матиме мало впливу. Нинішній прем’єр-міністр, ненатхненний, але ефективний Анатолій Кінах, швидше за все, поки залишиться на посаді. Це повинно утримати в Україні організації на зразок МВФ. Але змінити економічний лад України — зовсім інша справа. Підприємці, близькі до пана Кучми, у більшості своїх намірів і цілей стоять над законом. На фоні жахливо нереформованої бюрократії України російські крючкотвори виглядають енергійними і сучасними. І ніхто не спробував це змінити. Все це має значення для нинішніх і майбутніх членів ЄС, які розглядають Україну як тривожно погано керованого і ненадійного сусіда. Зміни, що відбулися у російській зовнішній політиці після 11-го вересня, підкреслили відставання України. Росія тепер веде серйозний діалог з НАТО і налагоджує все більш і більш дружні — хоч всі ще непевні — зв’язки з ЄС. І навпаки, Україна здається нескінченно невпевненою, чи хочеться їй іти західною доріжкою, чи залишитися хоч би однією ногою в радянському минулому. Незважаючи на прорив економічного зростання минулого року, життєвий рівень низький, дороги і будівлі обвалюються, хвороби і наркоманія неухильно зростають. У той час як словаки, поляки, угорці й навіть румуни палко поглядають на Захід, очікуючи дружби і нового способу життя, Україна буксує в ізоляції. А прірва між передовою та відсталою половиною Європи стає все глибшою.
