Майдан Незалежності «опустили» на 14 метрів
Масштабне будівництво, якого Київ, напевне, не бачив з часів післявоєнного відновлення, вражає багатьох. Правда, реакція городян та не позбавлених художнього смаку фахівців здебільшого полягає в аргументованій критиці новопосталих котлованів та споруд. Передусім важко сприймається новий майдан Незалежності: еклектика стилів, розпорошеність різнопланових скульптурних композицій, псевдореставрація Лядських воріт, скляні «теплиці» посеред масивних кам’яних будинків і, як вершина, загадковий фрейдистський символ, обліплений мармуровою плиткою і вифарбуваний циганським золотом, що його увінчує куля та на ній босонога дівчина з лебединими руками-крилами. Варіанти назв цієї колони, що активно побутують посеред киян, я не можу привести з морально-етичних та цензурних міркувань. До цього можна додати й сумнівну цінність моста, що сполучає Міжнародний центр культури і мистецтв та ділянку поблизу перейменованого готелю «Україна». Отож, щоб розвіяти упередження та пояснити «що до чого», головний архітектор столиці С. Бабушкін зібрав виїзну прес- конференцію.
Місце зустрічі змінити не можна — біля Головпоштамту. Сергій В’ячеславович у кращих традиціях порядного політика (архітектора) запізнюється на 10 хвилин. Нарешті збір закінчено, «культурна програма» намічена й вперед, тобто вниз — у підземелля. Спускаємося з майдану ніби в метро і повертаємо у малопримітні двері. За ними зовсім інший світ — шум, гам, пил та ще різні трибуквені слова. Будівництво, одним словом. Головний екскурсовод одразу вражає цифрами: загальна територія забудови 35 тис. кв. метрів, зокрема, власне під майданом близько 20 тис. кв. м. Для цікавих та нетерплячих — під оновленим майданом розташований двоповерховий «торгово-громадський центр» , висота першого поверху (від поверхні землі) 6 метрів, другого — 5 метрів, разом з перекриттям яма сягає 14 метрів. Через забудову можна буде пройти із «труби» аж до Софійської вулиці. Пан Бабушків розказав, що побудова такого центру не має аналогів в Україні, використовуються унікальні світові технології, а наостанок захоплено назвав будівництво «палацом». За словами архітектора, затрати ніхто не рахує — головне, що це зроблено так, як зроблено. Бабушкін зазначив, що бюджетні кошти не залучаються, лише інвестиції приватних компаній. Податки ж спрямовуватимуться у бюджет.
Кілька років тому довелося побувати в аналогічному центрі у Москві поблизу Красної площі, ще до вибуху там. Після відвідин київського будівництва ніяк не можу позбутися нав’язливої асоціації з «Охотным рядом». Той же фонтан на нижньому поверсі (здається, у нас тільки хочуть його зробити трохи більшим при меншій площі навколишнього простору), ті ж два скляних ліфти поруч... Відлуння імперської свідомості, що примушує мавпувати новинки центру, уповні проявилося біля підніжжя гори на якій височіє щойно перейменована «Москва». Під самим готелем також повним ходом йде «перебудова»: плануються автостоянки на 500 авто плюс ще 1000 за готелем; у скляній стіні, що «органічно» суміщається з колоною, будуть ресторани, кафе і т.iн. Проблема кондиціювання повітря, за словами забудовувачів, вирішена на всі 100%. Велика увага приділена й питанням пожежної безпеки — протипожежні штори будуть відсікати сектори, а місця з критичною температурою автоматично заливатимуться водою (майже як у кіно).
Тільки обслуговуючий персонал підземного комплексу буде складатися зі 120 осіб, у центрі розташовано близько 70 торгових місць (магазини, ресторани, кіоски) оренда яких, за словами екскурсоводів, буде на рівні 60—160$ за квадратний метр на місяць. Комплекс працюватиме в єдиному режимі десь до 23.00. Все це буде посилено охоронятися, і навіть бомжів зі знаменитої майданівської «труби» обіцяють витурити. Окремо варто подякувати проектувальникам за наявність громадських туалетів, які складуть конкуренцію аналогічним закладам МакДональдсу...
Після відвідин майданного підземелля С. Бабушкін у цілком демократичному дусі запросив журналістів у «святая святих» — власний кабінет. Останній заставлено безліччю макетів та проектів, наймасштабніший iз яких передбачає кардинальну зміну вигляду площі перед Олімпійським стадіоном. Центри, суперсучасні кінотеатри, і навіть площадка для гелікоптера... От тільки цікаво, куди подінеться 100-тисячний натовп, який прийде повболівати, скажімо, за «Динамо»? Його теж будуть транспортувати гелікоптерами й скидати на парашутах?
Мій батько колись переповідав мені народну мудрість: «Сім раз відмір, один відріж». Користування цим базовим принципом ніколи не підводило, а от навпаки... Можливо енергійним будівничим слід повернути свій погляд від суперсучасних закордонних досягнень (доречних там) та «зреть в корень»?
P.S. «День» продовжить тему обговорення забудови центру Києва (і не тільки центру) з залученням експертів. Запрошуємо наших читачів приєднатися до дискусії щодо містобудівних новацій, які впроваджуються сьогодні.
