«По вуха» в ПДВ

Сьогодні на робочому засіданні Кабінету Міністрів України планують розглянути проблеми і механізми погашення заборгованості держави перед підприємствами по ПДВ. Про це повідомив «Дню» напередодні помічник віце-прем’єр-міністра Василя Рогового Сергій Самойленко. Як уже писав «День» (від 26. 02. 2002), новою сіллю на старі ПДВ-рани уряду стала відмова Ради директорів МВФ у наданні чергового траншу в рамках програми EFF. Обговорення проблеми повернення ПДВ «стало каменем, об який розбилися всі надії на позитивну оцінку тих етапів програми співпраці, які завершені», — назвав віце-прем’єр міністр В. Роговий головну причину, по суті, провалу переговорів уряду з представниками МВФ. Не врятували ситуацію і запевнення Кабміну про позитивні тенденції реформування економіки, зростання ВВП країни, і позитивні висновки технічної місії МВФ, що нещодавно закінчила свою роботу в Україні, щодо дотримання всіх вимог Фонду, і знайдений під час переговорів з директорами МВФ консенсус з урегулювання «фіскального розриву» в бюджеті-02 (за словами В. Рогового, ще одна проблема, на яку звернули увагу у Вашингтоні)...

Словом, якщо не брати до уваги спроби української делегації пояснити світовій громадськості, що Україна — країна не пропаща, а з перехідною економікою, то віце-прем’єр Василь Роговий, міністр фінансів Ігор Юшко, голова НБУ Володимир Стельмах повернулися з-за океану з пустими руками. Зате, як сказав «Дню» В. Роговий, представники нашої країни залишили у Вашингтоні пакет напрацьованих урядом документів з урегулювання проблеми ПДВ. За його словами, тепер Україні залишається «чекати сигналу» про поновлення переговорів iз МВФ. Відзначимо, що прагматичні директори Фонду в процесі переговорів поставилися до пропозицій української сторони вирішувати питання повернення ПДВ з урахуванням «дисбалансу в надходженнях до бюджету коштів від ПДВ» та аналогічною заборгованістю держави, обов’язкового «урегулювання всіх проблем, які не дозволяють забезпечити регулярні надходження по ПДВ» і т. д., м’яко кажучи, скептично. Держава зобов’язалася повернути ПДВ — вона повинна це зробити у встановлені терміни, — передав позицію директорів МВФ В. Роговий. Нагадаємо, що зберігши надходження від сплати цього податку в прибутках держави, уряду вдалося не включити виплати по ПДВ у витратну частину бюджету. А між іншим, загальна заборгованість держави щодо цього — близько 6 млрд. грн. З них 2,1 млрд. В. Роговий визначив як «прострочені».

Пропозиції ж щодо ПДВ, на яких наполягали представники МВФ і які категорично відхилили наші міністри, з упевненістю можна назвати «трепанацією бюджету» без надії на успіх. Виплатити у березні 700 млн. грн., а до кінця червня — ще 650 млн., за рахунок внутрішньої позики і випуску ОВДП (враховуючи реальний і прихований у бюджеті дефіцит, дев’яностовідсоткове виконання витратної частини у січні і т. д.), без секвестру «економічної Конституції» уряду не вдалося б при всьому бажанні.

Віддамо належне, В. Роговий поставився до того, що сталося, з мужністю, якій позаздрив би класичний стоїк. «Ми не їхали до Вашингтону просити черговий транш. Для нас надзвичайно важлива не сума і час його отримання, а підтвердження того, що реформи в Україні здійснюються», — переконував журналістів віце-прем’єр. Навряд чи викличе здивування той факт, що відмова МВФ розпочати черговий етап співпраці з Україною в очах іноземних інвесторів більше, ніж імовірно виглядає відсутністю цього «підтвердження».

Тим часом, отримавши на додаток до невдоволення підприємців (за словами генерального директора Асоціації консалтингових фірм Віталія Маргуліса, об’єктивного результату численних податкових перевірок, постійної пролонгації виплат по ПДВ з боку держави) ще один додатковий стимул у Вашингтоні, Кабмін узявся за проблему повернення ПДВ з новою силою. Зміст «пакету рішень», який, за словами В. Рогового, розглядає уряд і можливі зміни до закону про ПДВ поки не розголошуються.

Проте певні висновки із заяв віце-прем’єра зробити можна. По-перше, чекати вирішення проблеми найближчим часом явно не треба. «У процесі повернення ПДВ недоїмки по сплаті зростають, — говорить В. Роговий. — Поки ми не закриємо всі джерела формування недоїмки, то будь-яке залпове урегулювання за рахунок бюджету матиме тимчасовий ефект, оскільки не виключить основні ключові позиції накопичення заборгованості з ПДВ». Чи означає це, що кількість податкових перевірок у черзі за ПДВ збільшиться? Відділивши «насіння» від «полови», В. Роговий пообіцяв «відшукати значні фінансові резерви (для повернення ПДВ. — Авт. ) за рахунок перегляду законодавства». За рахунок чого (або кого)? Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», який убачав можливе посилення податкового тиску, В. Роговий небагатослівно відзначив: «За рахунок поліпшення адміністрування податків», додавши — «це дозволить зробити надходження по ПДВ більш контрольованими».

Навряд чи втішить такий підхід до вирішення проблеми вітчизняних підприємців. У той час, як окремі підприємства і цілі сектори економіки нашої країни (наприклад, електроенергетика) тривалий час було звільнено від сплати ПДВ, прості експортери, за словами В. Маргуліса, «сплачували і продовжують сплачувати абсолютно невідповідний реаліям української економіки податок». «У цивілізованих країнах (до речі, в США податку на додану вартість немає), — обгрунтовує свій погляд В. Маргуліс, — на відміну від нас ПДВ у жодному разі не платять виробники, цей податок застосовувався з метою обмеження рівня внутрішнього споживання. З метою переведення надлишку пропозиції на зовнішній ринок, а також підвищення рівня якості товарів і залучення до виробничого процесу нових технологій. Але, підкреслюю, ПДВ відносився до покупців, а не виробників». За його словами, урегулювання проблеми повернення ПДВ за рахунок поліпшення надходжень від цього податку («фішка» уряду в цьому питанні. — Авт. ), крім усього іншого, просто неможливе, оскільки заборгованість держави набагато перевищує відповідні бюджетні надходження.

Розглядаючи проблему ПДВ, В. Роговий небезпідставно підкреслив, що у ній «є багато білих плям» і що сам процес повернення «став відповідним бізнесом, яким успішно користуються ті або інші підприємці». Антипатія віце-прем’єра до бізнесменів, які «зазіхають» на бюджетні кошти, загалом, цілком зрозуміла. Однак, не можна не відзначити, що зусилля будь-якого «покупця» були б марні без наявності «продавця». Раніше, коментуючи «Дню» можливість зловживання з боку чиновників, які курирують повернення ПДВ, голова Рахункової палати Валентин Симоненко звернув увагу на їхню упередженість у виборі тих, кому повертати, а кому — ні. Цілком зрозуміло й те, що величезний «попит» з боку підприємств, які чекають повернення ПДВ, дає можливість нашим чиновникам відповідним чином формувати «пропозицію». Чи буде враховано це в урядовому вирішенні нелегкої проблеми? Питання, загалом, риторичне, але без його вирішення будь-які урядові постанови і ухвалені закони явно не дійдуть до всіх підприємців.

«День» неодноразово звертав увагу як на ризики корупції, що неминуче виникають у ситуації, коли відшкодування ПДВ тій чи іншій фірмі знаходяться у руках державних чиновників, так і на причини виникнення цієї проблеми. Що і говорити — неприємно, коли на «хвороби» країни вказують з-за кордону. Тим більше у розпал передвиборної кампанії. Про вірогідну «політичну підоснову» рішення МВФ повідомляв і В. Роговий. Але, хоч як би там було, чи варто, сидячи «по вуха у ПДВ», дивуватися зауваженням зі сторони?

Ще неприємніше усвідомлювати, що до розв’язання проблеми уряд Кінаха, схоже, знову підходить не зовсім з тієї сторони. І це після підняття проблеми повернення ПДВ у часи Кабінету Віктора Ющенка. «Численними постановами Кабінету Міністрів, поправками до закону про ПДВ (тільки у минулому році їх було 24) нічого не виправити», — переконаний заступник голови Рахункової палати України Віталій Мельничук. Корінь цієї проблеми, — запевняє він, — у самому податку на додану вартість. З його слів, відсутність рівноправності при сплаті ПДВ призводить до того, що окремі підприємства платять не 20%, а 6% ПДВ (менше, ніж, скажімо, на Кіпрі або у Ліхтенштейні. — Авт. ) «Інші платять сповна, як кажуть, за себе і за того хлопця», — підкреслив В. Мельничук. Ще більше, м’яко кажучи, невідповідностей у системі оподаткування експортно-імпортних операцій з ПДВ. Торговці-імпортери звільнені нашим законодавством від сплати податку, вітчизняні ж експортери платять ПДВ державі, чекаючи його повернення. «Давно вже необхідно було розглянути питання про скасування цього податку, а замість нього ввести податок на обіг у розмірі до 10%. Бюджет від цього не постраждає. Без розв’язання цих проблем нам ніколи не вибратися з «ями повернення ПДВ», — вважає В. Мельничук. Природно, прийняття подібних рішень виходить за межі компетенції Кабінету Міністрів. Але вдалося ж з «легкої руки» Юлії Тимошенко у часи її віце-прем’єрства ситуативно вивести з-під ПДВ підприємства енергетичної галузі?