Саме в Ялті «чорну ситуацію» можна повернути до «блакитного миру», переконаний Шимон ПЕРЕС

— Ваші очікування від цього візиту? Якими мають бути результати?

— Зараз ми відзначаємо десять років з дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ізраїлем (26 грудня — Ред. ) І мій уряд думає над тим, що можна зробити в наступні десять років, для того, щоб зробити ці відносини ще кращими. Україна — дуже значна держава. І я думаю, що ми можемо розвивати наші економічні, культурні, наукові відносини заради спільної вигоди.

— Чи планували Ви обговорення в Києві проблем, пов’язаних з катастрофою російського літака 4 жовтня, в якій загинули ізраїльські громадяни?

— Ні. Я думаю, що переговори йдуть, як вони мають бути, ваш заступник міністра був в Ізраїлі, були встановлені добрі контакти. І це не є темою моїх переговорів.

— Тобто, Ви не планували про говорити?

— Тільки згадати.

— Чи можна в такому разі говорити, що той спосіб вирішення проблеми компенсацій, який пропонує Україна, задовольняє Ізраїль?

— Початок був дуже добрим. І тепер було б потрібно вже перевести розмову на деталі.

— Які кроки повинні бути здійснені для припинення насильства на Близькому Сході?

— Повинно бути кілька кроків. Перш за все, палестинці мають запевнити, що вони мають одну владу, один контроль. Кожна нормальна країна має тільки одну владу, одну армію, і один контроль над зброєю. Якщо ж їх три або чотири, то це вбиває не тільки політичні зусилля, це вбиває їхнє власне майбутнє.

І я також думаю, що ті військові зусилля, що були вжиті, мають підказати палестинцям, що потрібно проводити більш мудру політику, не тільки заради припинення терору, але й заради розбудови нових відносин між існуючою Ізраїльською державою і майбутньої Палестинською державою.

— Тобто, Ізраїль підтримує ідею створення Палестинської держави?

— Так, звичайно. Нам потрібна Палестинська держава. Адже зараз ми розмовляємо, будуючи траншеї, стіни, встановляючи міни, за допомогою зброї. Ніщо не може замінити добрих відносин. Я думаю, що добрі відносини — краще, ніж спілкування гарматами. І не може бути по-справжньому добрих відносин, доки не будуть встановлені добрі відносини між двома окремими державами.

— Як Ізраїль може оцінити зусилля України з близькосхідного врегулювання?

— Україна — велика країна з точки зору її розмірів, кількості населення, історії, географічного розташування. І також з точки зору зацікавленості її народу. Це все може бути основою значного і важливого голосу, який був би дуже важливим для процесу.

— Яким міг би бути внесок України до близькосхідного процесу?

— Головним чином — у спробах наблизити дві сторони. Чи можемо ми дійсно спробувати в Ялті? Ми вже намагалися втілити цю ідею в життя в багатьох місцях. А Чорне море — насправді таке блакитне й багатообіцяюче, на відміну від своєї назви. І, я сподіваюся, що ми зможемо перетворити чорну ситуацію на блакитний мир.

— Це означає, що Ізраїль вітає ідею проведення зустрічі між ізраїльтянами та палестинцями для пошуку миру на українській території?

— Так. Ми її вітаємо.

— Що саме можна зробити для розвитку й покращення відносин між Україною та Ізраїлем?

— Ми повинні залучити більше й більше приватного сектору. У глобальній економіці приватний сектор відіграє особливо важливу роль. Україна знаходиться в процесі приватизації. Це означає, що надзвичайно актуальним є намагатися допомогти найбільш активним представникам приватного сектору зустрітися й відшукати реальні можливості для активної співпраці. Не забувайте, що багато тисяч ізраїльтян все ще знають українську. І ми разом маємо Гоголя і Шолом-Алейхема.

— Але при цьому рівень інвестицій все ще залишається низьким...

— Я думаю, що Україна тільки зараз починає відкривати свою економіку, і не завжди було зрозуміло, як інвестувати в Україну. Продовжуючи свою економічну політику, Україна зможе залучити нові інвестиції.

— Як би Ви оцінили результати року, що минає, в глобальному аспекті?

— У глобальному аспекті? Замість усіх коаліцій, союзів, що були раніше, створюється нова. Світ був поділеним на Схід і Захід, ідеологічно і економічно. Зараз світ об’єднується проти терору. Сполучені Штати Америки, Росія, Україна, Китай, Індія, Латинська Америка. Ніколи в світі не було настільки великої, широкої коаліції, до якої увійшов навіть Пакистан. Тероризм загрожує глобальній економіці.

У попередні часи були війни між ворогами. Сьогодні ми маємо іншу ситуацію — ми маємо армії без ворогів. І глобальні концепції повинні змінюватися. З іншого боку, ми маємо вже не національні загрози, а глобальну небезпеку. І зараз ми всі маємо розвивати й захищати глобальну економіку заради нашого власного розвитку, й об’єднувати зусилля, щоб зупинити тероризм.

— Які Ваші очікування від Нового року?

— Неможливо збудувати глобальну економіку без наявності чесної економічної системи. Так само неможливо мати глобальну систему терору без нечесної політичної системи. І я думаю, що країни, що пов’язуються з високим ступенем підтримки терору, дуже скоро зрозуміють, що вони ніколи не досягнуть успіху, допоки не зроблять двох речей: не зроблять свої системи відкритими, прозорими, і не будуть боротися з силами, пов’язаними з тероризмом.

Мої сподівання полягають у тому, що буде вироблено реальну стратегію боротьби з тероризмом, а ті країни, що надають притулок терору, матимуть справжні проблеми.

Нам у новому році потрібен не Санта Клаус, але молода людина, яка представляє новий вік, політику відкритих думок.

— Чи не розчарував Вас початок нового тисячоліття?

— І так, і ні. Воно почалося дуже погано. В минулому столітті було дві світові війни, були фашисти, були більшовики, був Голокост.

З початком нового століття наука починає відігравати все більшу роль в економіці. Маркс був неправий, коли говорив, що економіка — це наука. Вона базується на науці. Багатообіцяючими є біотехнології. Ми можемо змінити життя, ми можемо жити довше й щасливіше. І замість того, щоб іти до війни, краще йти до університетів.