Сумнівна боротьба із сумнівними засобами
Проте, незважаючи на всі заходи, що вживаються податківцями, тенденції до скорочення кількості «податкових» злочинів у нашій країні не спостерігається. За словами В. Жвалюка, частка тіньового сектора нашої економіки оцінюється у 40% від загального обсягу ВВП України. Більше того, як з’ясувалося, останнім часом «особи, котрі не бажають платити податки», у різний спосiб прагнуть легалізувати приховані від «всевидящого ока» податкові кошти.
Як сказав В. Жвалюк, «сьогодні для ефективної боротьби з цим явищем необхідне затвердження Верховною Радою законопроекту «Про запобігання і протидію легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом». Про необхідність прийняття цього документа говоритися і в 40 рекомендаціях Всесвітньої організації по боротьбі з «відмиванням» незаконних коштів (FATF). Згідно з законопроектом, пропонується встановити механізм отримання від усіх українських банків та інших фінансових установ єдиним компетентним централізованим органом інформації про сумнівні операції.
Між іншим у нас таким «єдиним і компетентним» швидше за все стануть доблесні представники ДПАУ, що, на думку В. Жвалюка, — цілком виправдано. «Адже більше 80% «коштів», що відмиваються, нажиті шляхом ухиляння від сплати податків», — стверджує він. Іншими словами, і без того могутнє відомство, голова якого суміщає посаду «головного митника» з «партійно-регіональною» роботою, отримає остаточну можливість контролювати рух грошових коштів (нехай навіть не всіх, а тільки визнаних за 35-ма рекомендаціями ДПАУ, «сумнівними»).
Проте і саме формулювання «сумнівності» фінансових ресурсів, які наші підприємці сховали «в тіні» від «пекучого сонця» податкового законодавства України, не менш сумнівне. «У більшості країн-членів FAFT такого роду кошти отримують, як правило, від торгівлі наркотиками, людьми, зброєю, прибутків грального бізнесу і т. п.», — визнав начальник нещодавно створеного департаменту ДПАУ по боротьбі з «відмиванням» коштів, отриманих злочинним шляхом, Олександр Бондарчук. У нас же, як відзначалося раніше, основне джерело «сумнівних коштів» — небажання (або ж відсутність можливості?!) наших бізнесменів виконувати суперечливі «рекомендації» щодо сплати податків, котрі часто змінюються.
Щоправда, як запевняє В. Жвалюк, прийняття законопроекту жодною мірою не буде суперечити проголошеній Миколою Азаровим політиці «лібералізації» відносин податківців з підприємцями. «Ми будемо боротися зі злочинцями», — підкреслив він. У зв’язку з цим вельми цікаво, що «розмах» їхньої діяльності, згідно із законопроектом, не встановлено. Виходить, що кримінальна справа (за ст. 209 нового КК передбачає позбавлення волі до 12 років) може бути порушена незалежно від суми, як сказав «Дню» В. Жвалюк, «за фактом спроби легалізації незаконно отриманих (у тому числі «приховано зароблених». — Авт. ) коштів».
