Держава посилює «облік і контроль» своєї власності
Контрнаступ уряду на фронтах тіньової приватизації вийшов на вирішальну стадію. У боротьбу за найбільшого в Україні виробника електроенергії, компанію «Донбасенерго», підключився Європейський банк реконструкції і розвитку. Минулого року він надав на розвиток цього ВАТ кредитів на загальну суму 113 мільйонів доларів і тепер вимагає від Кабінету Міністрів забезпечити повернення своєї власності. Не виключено, що в рахунок погашення кредиту ЄБРР готовий прийняти і одну з тих самих ТЕЦ, які було продано за борги маловідомому ТОВ «Техремпоставка». Нагадаємо, що після банкрутства через суд «Донбасенерго» позбавився трьох з п’яти ТЕЦ, що входять до його складу. При чому за три станції було обіцяно заплатити лише 208 мільйонів гривень, що в кілька разів менше залишкової вартості проданих об’єктів. Зараз на замовлення Фонду держмайна проводиться повторна оцінка майна компанії, Генпрокуратура заморозила процес відчуження власності у держав до закінчення слідства. Як повідомили в Мінпаливенерго, в цей час процес повернення власності в розпорядження ЄБРР «знаходиться на стадії завершення». А це означає, що із залученням зовнішніх сил, уряду, напевно, вдасться добитися визнання операції недійсною.
Тим часом прийшли новини з Рівного, де йде боротьба уряду за інше скандально відоме підприємство — «ВАТ «Рівнеазоту». Нагадаємо, що вже після приватизаційного конкурсу з продажу контрольного пакету «Рівнеазоту», виграного через дочірню компанію російським «Газпромом», найбільше хімічне підприємство було визнане банкротом за рішенням Тернопільського господарського суду по позову концерну «Правекс-енергія». Природно, що москвичі перелякалися і гроші платити тепер відмовляються. Найближчим часом Рівненський суд розгляне апеляцію ФДМ на визнання цього рішення недійсним. А щоб суд ухвалив максимально патріотичне рішення, уряд зробив хитрий маневр: передав держпакет ВАТ, 76% акцій, в управління місцевої обладміністрації. Суд відбудеться в кінці вересня.
Щоб запобігти виникненню інцидентів з приватизацією держмайна за борги в майбутньому, уряд ініціював введення нової звітності для акціонерних товариств, держчастка в яких перевищує 10%. Новий документ вийшов у формі розпорядження Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку. Його деталі погодилася прокоментувати Олена Величко, начальник управління звітності учасників фондового ринку ДКЦПФР.
— Яка мета введення нової звітності?
— Держкомісія ввела нову звітність, виконуючи постанови Кабінету Міністрів і указ Президента з прискорення процесу приватизації. Моніторинг компаній, які мають велику держчастку в статутному фонді, здійснюється вже давно. Є спеціальна звітність реєстраторів про власників, що мають понад 10% державної частки. За цією звітністю такий моніторинг і робився. Але його виявилося недостатньо. Тому ми розробили проект нового документа, направили його у Фонд держмайна, де його було узгоджено. Цей моніторинг має на меті не тільки відстежити права держави як власника, але і відстежити підсумки господарської діяльності. Частина показників у цій звітності допоможе визначити ефективність роботи керівництва підприємства, а також внесе ясність в питанні отримання державою дивідендів. Мова йде про холдингові компанії. У їх складі велика кількість підприємств, за якими досі контроль здійснити було дуже складно.
— Наскільки великий обсяг інформації буде запитуватися в новій звітності, і чим вона відрізняється від річного регулярного звіту?
— В рамках звітності раз на рік кожне акціонерне товариство подає нам повний звіт з регулярної інформації. Але це раз на рік. Для того щоб здійснювати нормальний моніторинг, цього явно недостатньо. Тепер раз на квартал буде подаватися нова звітність. Вона за обсягом значно менша, ніж річна. Вона базується на тих формах звітності, яка вже робиться і яку кожний акціонер може подивитися на сайті Держкомісії в Інтернеті.
— Розробка нової форми звітності викликана хвилею тіньової приватизації стратегічних підприємств?
— Стратегічні підприємства представляють для держави особливий інтерес, вони тому і мають назву стратегічні. І те, що існують різні негативні явища — бажання заволодіти державною часткою з боку певних комерційних структур — це і стало головною причиною виходу цього положення. Державі потрібно отримувати більш свіжу інформацію про великі підприємства і оперативніше реагувати на зміну ситуації.
— Чи вирішить питання введення нової звітності проблему боротьби з тіньовою приватизацією?
— Багато в чому проблема виникала через відсутність оперативної інформації у держави. В неї, як власника, є не тільки права, але і обов’язки. Ми не раз чули, що держава не управляє своїми корпоративними правами. Тепер це питання буде вирішене. Цей документ є компромісним. Наша мета — зробити його спільним з Фондом держмайна. У нас іде постійний обмін інформацією. Ми подаємо їм всі дані, які збираємо по стратегічних підприємствах, вони подають інформацію по тих підприємствах, які готуються до приватизації. Фонд, звичайно, отримує інформацію, адже її потрібно ще й обробити. А у нас вже є досвід отримання інформації в електронному вигляді.
— Як ви думаєте, чи не пора державі створити єдину форму звітності для всіх відомств? Адже бухгалтерії часто вимушені подавати одну і ту ж інформацію в безліч державних інстанцій.
— На перспективу, безумовно, така база буде, і уніфікувати потрібно. Але все-таки спочатку кожному органу потрібно скласти свої вимоги. Ми завжди погоджуємо з Комітетом із статистики ту інформацію, яку ми запитуємо. Але оскільки акціонерна форма власності у нас ще не зміцніла, держава взяла на себе проблему розкриття інформації. Вона потрібна не Комісії. Вона потрібна акціонерним товариствам, які зобов’язані своїм акціонерам надавати цю інформацію. Просто ми зараз за них це виконуємо. Звичайно, гладко ця робота навряд чи буде проходити.
— Чи планується обнародувати інформацію, що збирається за новою звітністю з великих підприємств?
— За цією звітністю потрібно ухвалити окреме рішення. Але заздалегідь ми плануємо виставляти всі зібрані дані в Інтернеті. У нас, до речі, один із найбільш запитаних сайтів на сьогоднішній день.
