Ташлицька ГАЕС: будівництво з недоведеною доцільністю
Проблема введення в дію Ташлицької гідроакумулюючої станції в низовинах Південного Бугу, доцільність якої зараз знову активно дискутується, ставить дуже непрості питання. З одного боку, експерти вказують на те, що нагальної необхідності в цьому сьогодні немає. З іншого — керівництво станції, схоже, зацікавлене в якнайшвидшому введенні її в дію. Між тим виконання проекту потягне за собою заповнення Олександрівського водосховища, а це вже викличе затоплення земель, які становлять історичну цінність — в цих місцях була розташована Буго-Гардова паланка. Лише тут козацькі пороги залишилися в первозданному вигляді. В результаті введення в дію станції може постраждати багатий тваринний та рослинний світ цього краю, притаманний лише цій місцевості: тiльки тут можна зустріти, зокрема, мірінгію південнобузьку, громовик, вишню Клокова.
Історія з Ташлицькою ГАЕС давня. Проект її зведення у рамках розширення Південно-Українського енергетичного комплексу був представлений ще наприкінці 80-х. В 1988 році зусиллями громадськості, коли проти нього було зібрано 200 тис. підписів, цей проект удалося зупинити. У 1990 р. представлено «Уточнений проект ТГАЕС». Мінприроди України на підставі державної екологічної експертизи оцінює його негативно. У 1995 р. підіймалося питання про додаткову експертизу проекту. Вона триває й досі.
Незважаючи на неприйняття проекту спорудження Ташлицької станції учасниками громадських слухань (Миколаїв, 1997 р.), виступи проти нього багатьох впливових осіб: колишнього заступника голови комісії ВР з питань духовності та культури Леся Танюка, директора Інституту зоології НАНУ Ігоря Акімова, Патріарха Київського та всієї Русі-України Філарета, будівництво хочуть поновити. Керівництво Південно-Української АЕС, розташованої поряд, наголошує на його необхідності — гідроакумулююча станція повинна врівноважувати перепади в споживанні енергії. Говориться також, що втрати при заповненні Олександрівського водосховища будуть незначними, тобто, що ареали рідкісних видів будуть затоплені не повністю, а лише частково, при цьому можливе проведення компенсуючих заходів. Між тим екологи вказують, що рідкісні рослини, які знаходяться в зоні можливого затоплення, згідно з законодавством, охороняються на всій території ареалу.
Є сумніви й у доцільності будівництва ТГАЕС — великих перепадів напруження в українській електромережі зараз немає. За словами голови Національного екоцентру України Сергія Таращука, станція просто слугуватиме дешевою охолоджувальною системою для Південно-Української АЕС, тобто вона перекачуватиме воду з Південного Бугу до охолоджувача блоків — Ташлицького водосховища. Сергій Таращук відзначив при цьому, що, хоча на виконання проекту накладено мораторій, керівництво станції щоразу називає дедалі більший відсоток готовності об’єкту до пуску.
Нещодавно держадміністрацією Миколаївської області були проведені чергові громадські слухання з питання добудови ТГАЕС. Опоненти з Інституту зоології НАНУ та Національного екоцентру зауважили, що слухання були досить дивними: серед запрошених не було всіх зацікавлених сторін, та й не всі мали змогу. Хотілося б вірити, що ситуація зміниться на краще після наступних слухань з цього питання, які плануються 27 вересня цього року, інформує дайджест «ЕкоТиждень» .
