Більшість «більшості»: шанс Кабінету

Підсумком, головним результатом «першого раунду», який закінчився зовсім недавно, є те, що з базису системи президентської влади виведені й деполітизовані силові структури. Вони мали об’єктивно важливе політичне значення, оскільки забезпечували силову оболонку політичної недоторканності політичного режиму. Тепер силові структури весь час будуть знаходитись під підвищеним тиском — і знизу, і зверху, і ззовні.

Наша президентська система, як і політична система в цілому, має три чітких блоки: силовий, фінансово-політичний та публічно-політичний. Тому наступним об’єктом зовнішнього антикризового керування, скоріш за все, стануть так звані «олігархи» та фінансово-політичні групи. Методами нового раунду гри можуть бути дискредитація або інші форми пониження акцій політичних сил цієї категорії. Зрештою — це удар по формуванню національного капіталу й політичному співтовариству, яке виросло на його основі.

Опозиція під час цього раунду може бути деяким інструментом, «тонко табельованим клавіром», який натискатимуть. Вже висунені слогани проти «режиму та олігархів», «комуно-олігархічної» більшості. Такі негативні «номінації», що виникли й присутні постійно у політичному та інформаційному полях будуть використовуватися опозицією для розкручування другого етапу операції. Удар по лідерах «центру» — по Тигипкові, Медведчуку, Азарову — повинен, схоже, привести до того, що імідж єдиного європейського неолігархічного політика залишиться у Ющенка.

Однак сьогодні події свідчать про те, що опозиція зайняла більше праву нішу. Тому якщо Ющенко стає формальним або неформальним лідером цієї опозиції, це все одно не знімає проблему формування ширшої бази опозиційної підтримки, причому саме в центрі політичного спектра (у центрі — в розумінні як партійно-політичному, парламентському, так і в регіональному, політико-географічному). Тим більше, що є «чинник Мороза», чинник лівизни опозиції. Тут важливо навіть не те, підтримають чи не підтримають соціалісти Ющенка, — у самій опозиції на базі різних класових й ідеологічних основ вже первісно існують приховані протиріччя, які при активізації тих або інших фаз у розвитку політичної ситуації відразу себе демонструють. Вадим КАРАСЬОВ, політолог, спеціально для «Дня»

Сьогодні в парламенті має відбутися голосування з питання про відповідальність уряду, яке може привести до відставки Кабінету Ющенка. Учора ж увечері мала відбутися зустріч Л. Кучми з лідерами парламентських фракцій і груп, в якій очікувалася участь прем’єра й голови ВР.

Прихильники Ющенка, які здебільшого підтримують лозунг «Україна без Кучми!», сподіваються, що Президент зможе переконати депутатів не відправляти уряд у відставку. Однак напередодні вчорашньої зустрічі жодна з фракцій, що виставила «неуд» Кабінету Ющенка, не оголосила про можливе коректування своєї позиції. Учора на прес-конференції лідер партії «Трудова Україна» С. Тигіпко заявив, що позиція парламентської групи цієї партії, яка висловилася за відставку уряду, «залишається незмінною». Він навіть оцінив як «реальні» свої шанси обійняти посаду прем’єр-міністра в разі відставки нинішнього уряду. А його співпартієць А. Деркач, передає Інтерфакс-Україна, відмітив, що група «ТУ» зможе в разі необхідності погодити кандидатуру Тигіпка на пост прем’єра «з будь-якою частиною парламенту», як з правими, так і з лівими силами.

Закінчення на сторінці "День України"