Ціна голови Мілошевича – партнерство Белграда iз Заходом
У справі Мілошевича готові були з’явитися нові штрихи, і вони з’явилися. Міністр закордонних справ Великої Британії Робін Кук, перебуваючи з візитом у Белграді, заявив, що Лондон може пообіцяти списання югославських зовнішніх боргів у тому разі, коли югославська влада видасть екс-президента Слободана Мілошевича до Гаазького міжнародного трибуналу. Принаймні, так повідомив www.vignews.com. У югославській пресі саме цього нюансу в репортажах про перебування Кука на Балканах не звучало, але інше повідомлення, передане агентством «Бета» (www.beta-press.com) могло б бути віднесене до розряду сенсаційних. Міністр юстиції Югославії Момчило Грубач заявив, що завершено роботу над проектом закону про співпрацю Югославії з Гаазьким трибуналом. Згідно з цим законопроектом, допускається видача до Гааги звинувачених у військових злочинах. Досі югославське законодавство не допускало видачі югославських громадян правоохоронним органам інших держав. Як, до речі, й німецьке. Законопроект, за словами міністра Грубача, може бути ухвалено союзною Скупщиною (парламентом) у другій половині травня. Таким чином, теоретично Мілошевич, звинувачений трибуналом у скоєнні військових злочинів під час останніх балканських воєн, має шанси потрапити на лаву підсудних в Гаазі. Хоча президент Воїслав Коштуніца поки що заперечує таку можливість. За словами Кука, Мілошевич має відповідати за злочини і перед своїм народом, і перед іншими.
Робін Кук заперечував, що його місія — тиск на нове югославське керівництво, за його словами, він «приїхав як партнер». Ціна цього партнерства відома — з видачею Мілошевича вже офіційно обіцяно сприяти поновленню членства Югославії в міжнародних фінансових організаціях, виділенню країні фінансових потоків на відбудову в рамках Пакту стабільності, можливостi укладення угоди про стабілізацію та асоціацію з Євросоюзом (певною мірою аналогічної тій, яку ЄС запропонував Македонії та Албанії). Кук заявив, що потрібно провести конференцію донорів для Югославії, але потрібно, щоб i Белград виконав свої міжнародні зобов’язання. Серби ставляться до цього не без скепсису — на думку одного з дипломатів, досвід свідчить, що як тільки Югославія починає виконувати вимоги Заходу, Захід забуває про свої зобов’язання. Поки ж тривають пошуки сина Мілошевича Марка, сліди якого бачили начебто і в Росії, і в Латвії. І російські, і латвійські органи заперечують, що їм відомо про перебування і Марка Мілошевича, і капіталів сім’ї Мілошевичів на території своїх держав. Британські джерела наполягають, що шукати слід саме там.
Посилення міжнародного тиску на Югославію може, очевидно, свідчити лише про те, що країну намагаються привести до «спільного знаменника» в тій системі, яку Захід зараз вибудовує в Європі. Місце Югославії в ній, схоже, вже визначено. Україні залишається робити висновки.
