Кожен вкладе свій сенс
У з’язку з початком робіт по спорудженню Монумента Незалежності «День» (№ 22 від 3 лютого 2001 р.) звернувся до читачів з пропозицією продовжити обмін думками щодо проекту монумента.
Дуже не хотілося б, аби у нас з’явився привід, проходячи повз чергове творіння, згадувати його далеко не незлим словом. Коли я оглядав макети запропонованих варіантів, мене вразила штучно притягнута символіка. Як пояснював один із авторів, кількість коней його проекту символізує області України, зерна житнього лану — населення, віз — саму Україну і таке інше. З таким же успіхом можна спорудити скульптурне зображення хруща і пояснювати, що його чотири лапи символізують чотири гілки влади, ще дві — волю західної і східної частин України, а крила — народну силу, що підніме неньку-Україну.
Згадаймо російський монумент «Дорога життя», простий, ємний і такий, що не вимагає спеціальних пояснень. Може, це є та ідея, навколо якої знайдеться рішення, — наприклад, дві руки, що ледь-ледь торкаються у сильному напруженні, а в це вкласти кожен може свій сенс — чи то дві частини географічної України, чи символ розділення за мовою, статками, минулим... І коли настане примирення, то і зміцніє незалежність.
Знаменитий італійський скульптор Канова наприкінці ХVIII ст. створив скульптурну групу «Геркулес і Ліхас», яка відображала міфологічну сцену, коли хлопчик Ліхас несвідомо приніс Геркулесу отруєний одяг. Геркулес, запаморочений від болю, розлючений зрадою, кидає Ліхаса в море. Група мала шалений успіх, бо всі бачили у ній те, що хотіли: французи-республіканці — повалення монархії, монархісти — перемогу над вседозволеною свободою, австрійці — міць їхньої імперії, патріоти — звільнення Італії від будь-якого іноземного панування. Може, саме за таким принципом і необхідно сьогодні будувати символ незалежної України?
До того ж, у проекті, що нам пропонують, ми бачимо тоталітарну спадковість — жінка з веслом, жінка з колоссям, жінка з мечем, жінка з калиною. Може, нарешті, залишимо у спокої жінку?
