ХХ століття. Україна в рік Змії

Початок див. у № 7 від 13 січня 2001 р.

1953 рік

Смерть Йосипа Сталіна 5 березня відкрила новий період у радянській історії. Першою, хоча і тимчасовою, ознакою змін у СРСР стало «колективне керівництво», що прийшло на зміну одноособовому керівництву Сталіна. Вже 27 березня був прийнятий Указ Президії Верховної Ради СРСР про амністію ув’язнених, що мали терміни ув’язнення до п’яти років. 1 квітня газета «Правда» надрукувала постанову Ради міністрів СРСР і ЦК КПРС про нове зниження державних роздрібних цін на продовольчі та промислові товари.

Пленум ЦК КП(б) України, що відбувся 2 — 4 червня у Києві, звільнив від обов’язків першого секретаря ЦК Леоніда Мельникова й обрав секретарем ЦК Олексія Кириченка. Першою особою в Україні став етнічний українець. У вересні 1953 р. були ліквідовані трибунали у військах і «особливі наради» Міністерства внутрішніх справ. Почалася реабілітація репресованих у 30-ті роки відомих партійних, радянських і військових діячів, що працювали в Україні: С. Косіора, В. Чубаря, П. Постишева й багатьох інших. Iз таборів ГУЛАГу в Україну стали повертатися ті, хто у свій час був репресований за дрібні провини — анекдоти про радянську владу і про Й. Сталіна. У 1953 р. таборами ГУЛАГу прокотилася хвиля повстань в’язнів, багато яких очолювали українці, репресовані головним чином за участь у збройній боротьбі загонів ОУН-УПА у Західній Україні. Одними із найбільших повстань були виступи ув’язнених у Воркуті і Норильську. Таким чином, у 1953 році з’явилися перші паростки «десталінізації» суспільства, що дали незабаром старт своєрідній «відлизі», що торкнулася усіх сфер суспільно-політичного життя в СРСР. Було введено обов’язкову 7-рiчну освіту. 9 грудня «Правда» опублікувала постанову керівництва СРСР про святкування 300-річчя об’єднання України й Росії.

1965 рік

Цей рік може бути названий роком великих надій на успіхи у галузі економічних перетворень як у СРСР, так і УРСР. Після усунення Микити Хрущова з усіх посад у партійній і державній ієрархії Радянського Союзу у жовтні 1964 р., керівництво КПРС (партію очолив Леонід Брежнєв) спробувало надати внутрішній і зовнішній політиці більше реалізму, а розвитку народного господарства — більшої наукової обгрунтованості. Так, уже 19 березня була прийнята постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про зниження державних роздрібних цін на окремі види промислових товарів народного споживання, а 24 — 26 березня — про невiдкладні заходи подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва. Був схвалений новий порядок заготівель сільгосппродукції, підвищені закупівельні ціни з урахуванням кліматичних умов й умов виробництва. На жаль, стосовно України нова цінова політика мала дискримінаційний характер, оскільки заготівельні ціни в Україні були значно нижчими, ніж, наприклад, у республіках Прибалтики, РРФСР, Білорусі та ін.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня містам- героям Києву, Севастополю й Одесі було вручено орден Леніна і медалі «Золота зірка».

14 травня постановою ЦК КПРС і ради Міністрів СРСР внесені зміни до викладання курсу історії в школах. 29 червня Верховна Рада УРСР прийняла важливу постанову про подальше поліпшення роботи шкіл, профтехучилищ, середніх спеціальних навчальних закладів, дошкільних і позашкільних установ. У вересні на пленумі ЦК КПРС бувло проголошено курс на нову економічну реформу, що передбачає самостійність підприємств і матеріальне стимулювання трудових колективів у залежності від їхньої рентабельності і доходу.

У серпні — вересні в Україні прокотилася хвиля арештів дисидентів. За «антирадянську» діяльність органами КДБ було заарештовано 24 особи у Києві, Львові, Волинській, Івано-Франківській і Тернопільській областях. У відповідь на ці дії влади 4 вересня у Києві відбувся мітинг протесту української інтелігенції проти політичних репресій. Мітинг пройшов під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова у київському кінотеатрі «Україна», де 144 особи із присутніх підписалися під актом протесту. У грудні 1965 р. у самвидаві вийшла робота Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», присвячена аналізу національно-культурної політики в Україні за роки радянської влади. У 1965 р. УРСР стала членом Ради ООН iз промислового розвитку.

1977 рік

Цей рік можна вважати дуже благополучним для народного господарства України. Національний прибуток республіки досяг нечуваної цифри — 73 млрд. карбованців. Трудівники сільського господарства домоглися найвищого за всі минулі роки валового збору зерна — 48,6 млн. т. Заготівля цукрового буряка у 1977 р. — 50,5 млн. т. За успішне виконання народногосподарського плану 1977 року УРСР і 9 областей України (Ворошиловградська, Київська, Львівська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська) були нагороджені. У 1977 р. близько 50 тисяч передовиків одержали ордена й медалі, а 68 хліборобам, тваринникам й іншим фахівцям сільського господарства були присвоєні звання Героя Соціалістичної Праці. У ювілейному суботнику з нагоди 60-річчя Жовтня, 15 жовтня взяло участь понад 17 млн. людей.

24 травня газета «Правда» опублікувала проект Конституції (Основний Закон) СРСР, схвалений Президією ВР СРСР, для винесення на «загальнонародне обговорення». У 1977 р. спостерігалося і посилення репресивних мір проти дисидентського руху в Україні. Так, 5 лютого були заарештовані керівники Української Гельсинської Групи (УГГ) — Михайло Руденко й Олекса Тихий. Вони були засуджені, відповідно, на 15 і 12 років ув’язнення в колоніях суворого режиму. У квітні були арештовані члени УГГ Микола Матусевич, Мирослав Маринович і Левко Лук’яненко, засуджені до тривалих термінiв позбавлення волі. 28 вересня був заарештований Гелій Снєгірьов. У 1977 р. УРСР як член ООН увійшла до складу Комітету з економічних проблем.

1989 рік

Кінець попереднього й початок цього року ознаменувалися появою нового політичного чинника. Перебудова, що до цього була справою в основному партійно-державних верхів СРСР, стала опановувати розуми широких народних мас. Так, у лютому в газеті «Літературна Україна» був опублікований проект програми Народного руху України за перебудову. Кількість первинних осередків Руху, що виникають у всіх областях України, швидко збільшувалася. Одночасно йшло формування інших непідконтрольних Компартії України суспільних і політичних організацій. 11 лютого у Києві відбулася установча конференція «Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка», а в травні – історико-просвітницької спілки «Меморіал».

Страйки шахтарів, що почалися влітку, на Донбасі й у Західній Україні засвідчили початок відродження робiтничого руху. Страйк на шахті «Ясиновата — Глибока» (Донбас), що розпочався 15 липня, вже через кілька днів охопив 193 шахти в Донбасі й у Західній Україні. Поряд з економічними (підвищення зарплати й поліпшення умов праці) висувалися й політичні вимоги. Вперше в Радянській Україні була утворена Регіональна Спiлка страйкових комітетів Донецького вугільного басейну.

Iз 8 по 10 вересня в актовому залі Київського політехнiчного інституту проходив установчий з’їзд Народного руху України (1109 делегатів від 280 тис. членів Руху). З’їзд заявив про підтримку перебудови в СРСР. Після вересневого 1989 р. пленуму ЦК КПУ за участю генерального секретаря ЦК КПРС М.С.Горбачова, «у зв’язку з виходом на пенсію» був звільнений від обов’язків перший секретар ЦК КП України В. В. Щербицький. Помітно прискорився процес формування в республіці багатопартійної системи. Першою, вже в жовтні у Львові, на своєму установчому з’їзді була створена Українська національна партія (УНП), що проголосила відновлення Української Народної Республіки (УНР) в етнографічних кордонах 1918 р. за Центральної Ради. 1 жовтня міліція у Львові розігнала демонстрацію прихильників Українського Гельсингського союзу (УГС), представників Української католицької церкви, Руху, товариства «Лева», Спiлки незалежної української молоді (СНУМ), присвячену дню Львова. У листопадi органи влади України визнали Українську греко-католицьку Церкву, що знаходилася 40 років у підпіллі. У 1989 р. УРСР стала членом Міжнародної океанографічної комісії ЮНЕСКО. 15 лютого було завершено виведення радянських військ з Афганістану. За дев’ять років війни там загинуло понад 15 тисяч солдатів і офіцерів ЗС СРСР (iз них більше третини — уродженці УРСР).

На закінчення необхідно нагадати, що всі люди, котрi народилися в роки Змії, як випливає зі східного гороскопа — це мудрі і честолюбні особистості, надійні й терплячі ділові партнери, обдаровані тверезим, практичним розумом і величезною інформованістю політичні діячі. Вони цінують тривалі дружні зв’язки і, будучи щасливими людьми, у змозі робити друзям неоціненні послуги, при цьому розраховуючи винятково на свої сили, і не покладаються на щасливий випадок.

Телефон ведучих сторінки «ІСТОРІЯ ТА «Я»: 414-90-00 — Сергій МАХУН, «День», Ігор СЮНДЮКОВ Адреса електронної пошти (e-mail): sport@core.day.кiev.ua