Не в’їжджають

Здавалося б, Україна має всі необхідні передумови, щоб увійти до числа найбільш розвинутих у туристичному відношенні країн світу: маючи вигідне геополітичне розташування, вона з давніх часів є перехрестям транспортних потоків з Півночі на Південь та з Заходу на Схід. Країна має сприятливі кліматичні умови, преважно рівнинний ландшафт, багату флору й фауну, розвинуту мережу транспортних сполучень. В Україні є чимало культурно-історичних пам’яток (близько 150 тис.), більш ніж 500 міст мають 900-річну історію, 4500 селам — понад 300 років. До послуг туристів — понад 3 тис. оздоровчо-курортних закладів, близько 1500 готелів. Проте, за даними Держкомтуризму, за минулий рік потік іноземних туристів в Україну все ж помітно зменшився — на 2 млн. осіб.

Скорочення обумовлено цілим рядом факторів. Серед основних можна назвати погіршення загальної економічної ситуації, що призвело до ослаблення інтересу до України її потенційних ділових партнерів. І, як наслідок, скоротилися обсяги так званого ділового туризму. Також на ситуації позначилася фінансова криза в Росії. Це дуже суттєвий фактор. Адже понад 60% іноземних туристів в Україні становлять громадяни Росії. Треба віддати належне й протекціоністській політиці російського уряду в питаннях туризму, спрямованій на фінансову підтримку власних оздоровчо-курортних закладів. Як наслідок, потік російських туристів до України у 1999 р. (порівняно з 1998 р.) скоротився на 42,2%.

Проте було б хибним звинувачувати у всіх негараздах Росію та її фінансову кризу. Один з основних чинників — це складність кордонно-митних процедур при в’їзді в Україну. Докучливі формальності, що стосуються отримання віз, перетину кордону, проходження екологічного контролю транспортних засобів, дивують, а іноді й дратують іноземців.

Окрема розмова — рівень вітчизняного сервісу. Можна тільки уявити враження іноземного туриста, який у себе на батьківщині звик до ввічливого обходження й «п’ятидоларових» посмішок на кожному кроці, а під час відпочинку в Україні має «воювати» з персоналом готелів або оздоровниць і залишатись голодним внаслідок «тимчасових» відключень електроенергії (як це було нещодавно в Криму). При цьому ціни на вітчизняні турпослуги продовжують залишатися непомірно високими. Річ у тім, що кожен долар, отриманий з іноземця, держава тут же обкладає 20-відсотковим ПДВ. Це, у свою чергу, змушує вітчизняні туристичні фірми, агентства, власників готелів піднімати ціни на послуги. Ще однією нагальною для туристичної галузі проблемою є відсутність належної реклами туристичних можливостей України на державному рівні. Взагалі ж, про Україну дуже мало знають. Та рекламна продукція, що існує, виробляється переважно за рахунок тих чи інших туристичних фірм. Але в розповсюдженні реклами про країну має бути зацікавлений уряд. Тут доречно згадати приклад Великої Британії, яка щорічно витрачає 80 млн. фунтів стерлінгів на рекламу Лондона, Глазго, Уельса... Кожен вкладений фунт приносить 27, з яких 4 йде в казну. Це і є прямою інвестицією. Тож не дивно, що все більше гостей відвідують Велику Британію. Допоки в нас цього не зрозуміють, Україна приречена пасти задніх у сфері туризму.

Авжеж, туризм — це, справді, «швидкі» гроші. Його економічна ефективність для будь-якої країни давно визнана у світі та підтверджена багаторічним досвідом. Саме завдяки туризму багато країн зробили потужний ривок у розвитку та реформуванні економіки, наприклад, Іспанія, Франція, Італія, Туніс, Єгипет. І для України в’їзний туризм є, безсумнівно, перспективною галуззю. Але для її ефективного розвитку, на жаль, самих лише історичних пам’яток та красивих пейзажів замало.

КОМЕНТАРІ

Валерій ЦИБУХ, заступник голови Держкомтуризму, начальник департаменту туризму і курортів:

— Першочерговим завданням є спрощення формальностей при отриманні віз, насамперед, для країн, які не являють для нас проблеми нелегальної міграції (країни ЄС, США, Канада, Японія). Ми повинні разом з Росією та іншими країнами СНД використовувати досвід Шенгенської угоди: щоб можна було, маючи візу до України, вільно подорожувати усіма країнами СНД. Але, на жаль, російська сторона, невідомо з яких причин, не йде нам назустріч у цьому питанні.

Загальним стримуючим фактором розвитку туризму є проблеми, що стосуються податкового законодавства України. Це насамперед сплата податків на додану вартість, земельного податку, готельного та курортного зборів. Також не відпрацьовано механізм заохочувального оподаткування інформаційно- рекламної діяльності, стимулювання інвестицій у туристичну галузь.

Олексій ЗАДОРОЖНИЙ, начальник відділу іноземного туризму корпорації «Укрзовнішінтур»:

— В організації в’їзного туризму українські компанії стикаються зі значними проблемами. Однією з головних є проблема відсутності реклами, на яку, хоч як це банально звучить, бракує коштів. Якщо на Заході і є якась інформація про Україну, то вона частіше негативна: «справа Лазаренка», Чорнобиль, злочинність. Звичайно, що все це вигідно використовують наші закордонні конкуренти, відмовляючи потенційних туристів від поїздок в Україну. Наступна проблема, з якою стикаються люди, які все-таки бажають відвідати нашу країну, — це надмірна бюрократизація наших закордонних представництв і часто непомірні ціни на візи. До того ж за ті гроші, які платять туристи в Україні, їм пропонують рівень сервісу, який не відповідає світовим стандартам. Наприклад, на митниці в тому ж Борисполі, 9 «червоних» і 1 «зелений коридор», мала частка працівників готелів знають англійську мову. А чого варта незрозуміла іноземцям реєстрація в ВВІД, де в них забирають паспорт на декілька днів, що для представників правових держав абсолютно неприйнятно?! Всьому цьому, на жаль, надається дуже мало значення, адже туристи хочуть отримувати послуги як належне, а не «вибивати» їх. Взагалі ж, для залучення туристів в Україну та зміни інфраструктури туристичної галузі необхідна загальнодержавна програма розвитку, лише тоді можна сподіватися на повноцінний потік туристів в Україну.

Павло ТОКОВИЙ, начальник прес-центру Державної митної служби України:

— Проекти, аналогічні нашому митному кодексу, були прийняті в деяких країнах СНД, де вони вже діють. Наш проект дістав високу оцінку в експертів Міжнародної митної організації. Тобто ми наближаємо наше законодавче поле до європейських стандартів. А для іноземців з нашого боку ніяких труднощів при проходженні митних процедур немає: вони дисциплінованіші за наших громадян, тому після заповнення декларації питань у працівників митної служби до них, як правило, не виникає. Всі заяви різних туристичних фірм про те, що туристи не їдуть в Україну через проблеми з митницею, — це абсолютна нісенітниця. Ми працюємо за системою «зелений коридор» — «червоний коридор», яка дозволяє нам прискорити процес обслуговування туристів в аеропортах. Кількість «червоних коридорів» пов’язана з тим, що дуже багато тих, хто приїжджає, приховують гроші, товари тощо. Митній службі вигідно, щоб більше людей їхало в Україну, адже вони всі платять митні збори, які поповнюють наш бюджет.

Наталя ДОВГАНЬ, студентка Міжнародного інституту лінгвістики і права, 19 років (як туристка часто подорожує Україною та Європою):

— Із виїздом з України проблеми були завжди, на українському кордоні постійно стоять черги. Але в’їхати до країни також стає дедалі проблематичніше. Людей тримають у чергах годинами, перевіряючи всі пакунки та валізи, прискіпуючись до дрібниць.

Перетнути ж кордон, скажімо, Австрії, Польщі, Угорщини, Німеччини — та будь-якої європейської країни — не важче, ніж сходити до крамниці. Сервіс в європейських країнах — на вищому рівні. Обслуговуючий персонал у магазинах, готелях ввічливо та запопадливо ставиться до клієнтів. Самі розумієте, в Україні туристи бачать зовсім іншу картину: починаючи від хамства на митниці, закінчуючи обпльованими тротуарами. Порівнювати це з європейським рівнем, проводити паралелі — просто безглуздо.

ДО РЕЧІ

За даними Державного комітету України по туризму, до нас «протоптали туристичну стежку» люди більш ніж із 160 країн світу. Найбільшими є потоки з країн СНД (78% від загальної кількості). З країн далекого зарубіжжя Україну найчастіше відвідують туристи з Польщі, Словаччини, Німеччини та США. Минулого року в Україні побували 6,5 млн. іноземних туристів. Прибуток склав близько 16,5 млрд. грн. Тоді як, скажімо, у Франції (приблизно, та сама територія й кількість населення, що й в Україні) прибуток від туристичної галузі щороку становить близько $65 млрд.

Михайло ЗУБАР, «День»