Вугілля — немає, мазуту — «йок», газу, нафти, ядерного палива — нема Чи є в уряду енергополітика?
Сьогодні Верховна Рада має можливість звірити свої погляди на енергетичну політику й енергобезпеку країни з діями уряду.
Як дипломатично повідомив напередодні на прес-конференції у парламенті голова комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Гудима, сьогоднішні парламентські слухання необхідні для того, щоб створити на уряд, парламент та адміністрацію Президента тиск, спрямований на активізацію заходів щодо гарантування енергетичної безпеки в Україні. За словами О.Гудими, діагноз, який має поставити парламент на цих слуханнях, полягатиме не у кадрових рекомендаціях чи нормативних актах. Головним питанням стане подальша енергетична політика.
Втім, що стосується кадрових рекомендацій, то тут голова комітету, здається, поспішив з прогнозом. Напередодні далеко ще не позбавлений свого впливу в парламенті голова депутатської групи «Відродження регіонів» Олександр Волков вимагав негайної відставки віце-прем’єра з ПЕК Юлії Тимошенко і стверджував, що у разі приходу до енергетичного блоку «нормальної людини» (нею він вважає сумського губернатора Володимира Щербаня — Авт. ) ми на зиму хоча б отримаємо вугілля й тепло в оселях» (УНІАН). А вчора лідер фракції СДПУ(о) Олександр Зінченко розширив і поглибив ідею кадрових заходів, висловивши переконаність у тому, що відповідальність за ситуацію в енергетиці має нести «не тільки віце-прем’єр-міністр, а і прем’єр-міністр, і весь уряд». На думку О.Зінченка, це проблема номер один у країні і «вона не може надалі обговорюватися методом з’ясування відносин других, третіх, четвертих осіб».
Не відкидаючи особового чинника і ймовірності того, що він з’явиться у виступах народних депутатів, експерти «Дня» все ж таки вважають, що для Верховної Ради набагато важливіше спробувати розставити акценти в енергетичній політиці уряду, якщо, звичайно, її їм вдасться виявити хоча б у вигляді концепції. Поки що ж усі сходяться на тому, що не втратив актуальності висновок, зроблений ще у квітні в доповідній записці секретаря РНБОУ Євгена Марчука Президентові Леоніду Кучмі: «Уряд втратив не лише стратегічну перспективу, але й оперативний контроль за станом подій в енергетиці». Для подібного висновку досить нашвидку ознайомитися із заголовками останнiх повідомлень інформаційних агентств: «Запас вугілля на енергопідприємствах України на 1 червня був на 56,3% менший, ніж рік тому», «Постачання нафти українським нафтопереробним заводам у січні-травні скоротилося на 53%», «Простої українських НПЗ у січні-травні зросли на 70%», «Northland Power пов’язує реалізацію проекту реконструкції Дарницької ТЕЦ із завершенням реформ в енергетиці України», «Ющенко зобов’язав регіональних керівників відключати всіх боржників за електроенергію».
Так і напрошується ще одна цитата із згаданої доповідної записки: «Нинішній розлад в енергетичній сфері країни є реальною загрозою для національної безпеки».
Тим часом на енергетичну катастрофу зими 2000/2001 року нашаровується глобальна загроза, здатна взагалі перевернути енергетичний баланс України. Народний депутат Іван Діяк, виступаючи в одній із телепрограм, сказав, що погрози Росії провести газову трубу повз Україну слід сприймати цілком серйозно і вживати адекватних заходів. Важко сказати, чи є таким заходом запровадження Україною митного збору та збору за митне оформлення російського транзитного газу. Проте цілком можна передбачити, що саме внаслідок цього Росія не тільки ввела 30% акциз на газ, що постачається в Україну, а й вдалася до рішучіших кроків щодо «кардинального» врегулювання наших газових відносин.
Як інформує інтернет-видання «ProUA», минулої п’ятниці голова РАТ «Газпром» Рем Вяхірєв повідомив у Ніцці про те, що розвиток економічної ситуації диктує підвищення внутрішніх цін на газ. Вилучені кошти підуть, зокрема, на енергозбереження. Не виключено, що саме до цієї графи Р.Вяхірєв вписує витрати на створення газових магістралей, які йдуть в обхід України. Принаймні, він дав зрозуміти, пише «ProUA», що у ході переговорів, проведених ним за закритими дверима з керівництвом ряду західних компаній, обговорювалися перспективи будівництва газопроводу з Росії по дну Балтійського моря до Німеччини та iншого через Польщу й Словаччину. На додачу Вяхірєв повідомив, що між «Газпромом» і Gas de Franse досягнуто домовленості про партнерство у будівництві газопроводу в обхід України.
Що може Україна протиставити цій загрозі? Певна річ, її можна подолати тільки на основі всебічно зваженої енергетичної політики, що включає, поряд з наведенням порядку в платежах та енергозбереженням, також і заходи з диверсифікації джерел енергопостачання. Однак тут наш реформаторський уряд з віце-прем’єрською енергетичною орієнтацією далі розмов не пішов...
