Моральній підтримці мрій — так
Кожна держава приречена — принаймні хочеться в це вірити — на те, щоб зрештою отримати свого провідника — сліпця чи справжнього Мойсея — то вже інша справа. Незважаючи на те, що кінцевим пунктом виснажливого вояжу України визначено Європейський Союз, шляхів проходження до останнього досі так і не знайдено. Нинішній український поводир (один із перших чи один із чергових?) прем’єр-міністр Віктор Ющенко намагався цими днями продемонструвати Європі, що саме його уряд спроможний упоратися із майже непосильним завданням втілення європейського вибору України. Ющенкові, який уже добряче набив руку на поверненні кредиту довіри (поки що єдиного кредиту із усіх можливих), це майже вдалося — спочатку на третьому засіданні Ради з питань співпраці між Україною та ЄС, а потім під час зустрічі із президентом Єврокомісії паном Романо Проді.
У чому полягала суттєва відмінність останньої зустрічі від попередніх подібних? Очевидно, окрім того, що на ній був присутній саме реформаторський уряд — нічим. На засіданні знову говорили про партнерство, стратегічність, необхідність, важливість... Казали про майбутнє, потенціал, найближчий час. Словом, сподівалися та обіцяли. Фактично єдине, що (чи хто) виходило (чи виходив) за рамки протокольних фраз європредставників — це прізвище Ющенка, яке на Заході асоціюється зі «сміливими та амбітними реформами». Саме говорячи про них чинний президент Ради Європейського Союзу Жайме Гамма підкреслив, що в Брюсселі «задоволені програмою й реформами українського уряду». Усе тих же реформ стосується і репліка президента Єврокомісії Романо Проді: «Ми довіряємо тій політиці реформ, які впроваджує український уряд, і готові дуже сильно зміцнити відносини з Україною». У неофіційних розмовах із журналістами представники Єврокомісії відзначили дружнє ставлення пана Проді до української делегації під час їхньої зустрічі, і це нібито є хорошим знаком для України. Самі українські урядовці, схоже, були спантеличені брюссельським прийомом. «Ми починали розмову на офіційному рівні, а закінчили — як друзі. Сподіваюся, відносини України з ЄС пройдуть такий же шлях», — зазначив на зустрічі з пресою Романо Проді.
Говорячи про власні досягнення, Віктор Ющенко заявив, що «найголовніше» з них те, що делегація «продемонструвала готовність до реальних кроків». Упродовж майже тригодинного засідання українська делегація переконувала представників Євросоюзу, по-перше, в тому, що в Україні проводиться адаптація українського законодавства до норм і стандартів ЄС, розвитку торговельно-економічних зв’язків. По-друге, європейці знову переконували українців у необхідності закрити ЧАЕС — зусилля виявилися марними: згода України очевидна й без цих умовлянь, а от питання з коштами на це лишається відкритим. Розглядалися також питання вступу України до ВТО, проголошення України ринковою державою, а також — про подальшу імплементацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. Проте в усіх цих питаннях лишається все та ж суцільна невизначеність. Для входження у ВТО Україна докладатиме максимум зусиль, щоб до кінця цього року або до лютого наступного стати рівноправним світовим «торговцем». Щодо проголошення України державою із ринковою економікою, то і це питання має вирішитися тільки «найближчим часом» (у літній період із Брюсселя пильно спостерігатимуть, щоб помітити нашу ринковість).
Отож, не виявилося б, що Ющенко-реформатор був просто Ющенком-мрійником. Поки що ж, за твердженням самого прем’єра, брюссельське засідання «за п’ятибальною шкалою можна оцінити на п’ятірку».
