Гривню пустили у вільне плавання
Офіційний перехід гривні з коридорного утримання в режим вільного плавання надав уряду ще одну можливість продемонструвати свої успіхи Міжнародному валютному фонду, чия чергова місія, очевидно, завершила роботу в Києві безрезультатно для України.
Прем’єр-міністр Віктор Ющенко заявив, що впровадження плаваючого курсу гривні свідчить про стабільність української грошової одиниці, а також про те, що курсова політика знаходиться «в чітких керованих параметрах». Прем’єр висловив «глибоке переконання», що впровадження плаваючого курсу є «демонстрацією сильної політики уряду» й не викличе дестабілізації на валютному ринку, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Радник Президента Анатолій Гальчинський охарактеризував плаваючий курс як «найоптимальніший» для економіки з позитивними тенденціями й пообіцяв, що він «може бути більш стабільним, ніж валютний курс у рамках валютного коридору».
Реакцію операторів валютного ринку на впровадження плаваючого курсу можна назвати вельми стриманою. До такого курсу вони вже встигли звикнути й вважають акцію Нацбанку чисто формальною. На їхню думку, формальною нинішня заява є ще й тому, що політика плаваючого курсу не тягне за собою ніяких зобов’язань уряду та Нацбанку стосовно гривні, що означає повну відсутність курсових орієнтирів для підприємців. «Далеко не всі в реальному секторі готові працювати без будь-яких курсових гарантій», — вважає начальник управління банку «Мрія» Володимир Безродний.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко сказав «Дню»: «Між урядом і Нацбанком встановилися професійні зв’язки, повне розуміння, й у цій ситуації плаваючий курс — нормальне рішення. У Конституції записано, що гривня повинна бути стабільною, й за це відповідає Нацбанк. Якщо раніше уряди не розуміли значення цього чинника, то сьогоднішній прем’єр ніколи не підриватиме гривню. Суть державної валютної політики полягає також і в тому, щоб добиватися балансу інтересів експортерів та імпортерів на основі державної політики в галузі зовнішньої торгівлі в інтересах оздоровлення зовнішньоекономічного балансу країни».
Президент Асоціації інвестиційного бізнесу України Сергій Оксанич оцінює впровадження плаваючого курсу однозначно позитивно. За його словами, валютний коридор був потрібен державі, коли вона «гралася внутрішніми облігаціями на міжнародному ринку. Тепер це — непотрібний атрибут, який заважає оперативним рішенням».
«Зараз курс гривні буде чітким індикатором емісійної та монетарної політики Нацбанку, — сказав «Дню» народний депутат Сергій Терьохін. — І він же демонструватиме роль України в світі: чи є вона лише покупцем, чи може також і продавати. В першому випадку курс пливтиме, в другому — залишатиметься стабільним, словом, він буде справним термометром, що дозволяє поставити діагноз економіці. Хіба це зайве для громадянина? Він знатиме, чи варто довіряти національній валюті. Але є й мінус. При девальвації гривні, яка проводиться, зокрема в інтересах експортерів, ціни на внутрішньому ринку зростають. А ось при ревальвації, яка може піти слідом за цим, вони, на жаль, як правило, не знижуються. Втім, така практика існувала в умовах коридору й саме тепер може змінитися».
