У пошуках українського бестселера

Шоколад «Корона» і канал «1+1» ризикнули піти на досить сміливий, якщо не сказати — відчайдушний крок, заснувавши конкурс «Коронація слова», мета якого — стимулювання сучасного українського роману й кіно взагалі і, зокрема, пошуки цікавих творів, які б читали (а значить — і купували) тисячі. Чому крок відчайдушний? Та тому, що цей задум має на увазі відтворення всього циклу: від автора до читача, включаючи виробництво, рекламу, торгівлю. А кожна з ланок цього ланцюга перебуває в нас сьогодні в кризовому стані. Включаючи, в деякому розумінні, і читача.

Засновники конкурсу взялися за організацію «Коронації слова» серйозно і з розмахом. Група експертів, чиї імена поки що тримаються в таємниці, здійснює попередній добір. Потім п’ять кращих романів і п’ять кіносценаріїв (написаних тільки українською мовою) буде представлено журі, яке очолює Іван Дзюба і Олександр Роднянський, а в його складі — Микола Жулинський, Микола Гриценко, Микола Рябчук, Михайло Іллєнко і інші не менш відомі і шановані особистості. Журі у вересні нинішнього року оголосить володарів гран- прі в одній чи другій номінації, а також по два переможці за розділами роману і кіносценарію. І нарешті, у видавництві «Білій пароплав» буде видано дві книги з творами переможців конкурсу. До того ж — кожен з гран-прі буде підкріплено сумою в 18 тисяч гривень, а чотири лауреати отримають по 6 тисяч. Так що в фінансовому вираженні «Коронація слова» тягне на Шевченківську премію.

Автори, які для членів журі і експертної групи заховалися під псевдонімами, досить активні. На адресу конкурсу приходить близько 20 листів на день. Найбільш плідними виявилися школярі, студенти й пенсіонери — вони становлять 68 відсотків тих, хто прислав свої твори. Потім ідуть письменники, вчителi-філологи, журналісти і... ув’язнені. А ось чиїми романами ми будемо, я сподіваюся, зачитуватися — дізнаємося через рік.