Ієрархія нових загроз

Трьохмільярдний зовнішній борг, який Україна має сплатити у 2000 році, загрожує фінансовою катастрофою — дефолтом. Банкрутство держави призведе до вже призабутих галопуючої інфляції та девальвації. Енергетична залежність від Росії та її надто жорстка останнім часом позиція щодо України загрожує нам паливним голодом. Зниження якості життя реанімувало хвороби, про які цивілізований світ уже починає забувати. Туберкульоз та гепатит набирають ознак епідемії. Надзвичайно небезпечна тенденція останніх років — зменшення населення країни.

Очевидно, що найбільшою небезпекою для держави сьогодні стала не зовнішня загроза, а внутрішні проблеми, повязані з якістю державного управління, станом економіки та рівнем життя.

Україні необхідно визначити ієрархію загроз нашій державі і розібратися, як і чому вони формуються, і чому часом неначе зненацька постають перед країною, заявив учора на круглому столі «Проблеми забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку економіки України». Саме так сталося з зовнішнім боргом, про який чомусь згадали лише наприкінці 1999 року, хоча боргові зобов'язання, що припадають на 2000 рік, формувалися зовсім не раптово. Як відзначив Є. Марчук, цей борг вийшов нині на перше місце навіть порівняно з важливими і болючими для людей соціальними проблемами. Для нейтралізації дефолту, який стає можливим унаслідок труднощів з виплатою Україною своїх зобов'язань, країні доведеться використати всі наявні ресурси і провести серію важких переговорів із кредиторами, вважає Є. Марчук.

Економічні загрози, за відповідних обставин, можуть виникати і на багатьох інших напрямках. Це і податкова політика, і інвестиційний клімат, і управління економікою. «Анатомію» кожної загрози треба детально вивчати, розібратися в їх механіці, природі, еволюції. І найголовніше, зрозуміти: чому не спрацьовують блокуючі процеси та механізми? Не слід сподіватися, що з початком адміністративної реформи автоматично зникнуть наявні загрози економічній безпеці, переконаний Є.Марчук. Як приклад він навів проблему інвестиційного клімату, який не може бути блискавично змінений ні указами, ні заміною урядовців. Низькі показники інвестицій в Україну Є. Марчук назвав «вироком» її інвестиційній політиці, зауваживши при цьому, що зовнішні інвестиції прийдуть в Україну не раніше, ніж почнуть працювати внутрішні. Говорячи про ще одну загрозу економічній безпеці — існування великого сектора тіньової економіки, Марчук зауважив, що недостатньо пояснювати це явище лише податковим пресом — великі податки є й у інших країнах, приміром у Німеччині, Швеції. Та тіньовий сектор там незрівнянно менший.

Характеризуючи українсько- російські відносини, секретар РНБО зауважив, що «на фоні добрих, по-людськи теплих стосунків між президентами» на рівні практичної економіки виникли складнощі, що нагадують «торгову війну». Є. Марчук вважає «абсолютно правильною і адекватною «відповіддю» на кроки Росії можливі заходи України щодо тарифів на транспортування газу та нафти. Він відзначив, що парламентські вибори в Росії проходили на акцентах «чеченської проблеми», яка допомогла певним політичним силам виграти. І те, які ідеї домінували під час парламентських виборів у Росії, не можна не врахувати, оскільки в часі це майже збіглося з економічними санкціями проти України, вважає Є. Марчук. Якщо ігнорувати ці події, «не продивитися цю проблему хоч би на років десять — ми можемо знову отримати несподівану ситуацію, як з боргом 2000 року».

Та найбільшою небезпекою для України Є. Марчук вважає різке зниження якості життя, що спричинила епідемії, зокрема, туберкульозу та гепатиту. Якщо цей процес не буде взято під контроль, заявив Є. Марчук, то на Україну чекають демографічні катаклізми: погіршення співвідношення між працюючими і непрацюючими, здоровими і хворими. Через одне-два покоління, тобто через 25 років, Україна може отримати «ще одну демографічну яму», подібну тій, що була наслідком Другої світової війни.

На круглому столі було зроблено спроби дати відповіді на виклики часу. Народний депутат Богдан Губський акцентував увагу на тому, що стратегічну безпеку України може гарантувати лише конкурентоздатна економіка. Заступник міністра економіки Ігор Шумило підкреслив, що економічна безпека має бути головним критерієм оцінки діяльності державних органів. Голова Національного агентства з питань розвитку та європейської інтеграції Роман Шпек відзначив, що нині дуже легко ухвалювати невірні рішення, коли причинами економічної кризи дехто називає зависокий обмінний курс гривні, занизькі ставки мита на імпорт, відсутність субсидій або дотацій вітчизняним виробникам. Насправді така практика унеможливлює досягнення конкурентоспроможності економікою, вважає Р. Шпек.

Академік Геєць слушно зауважив, що адміністративна реформа не може реалізуватися тільки в суттєвому скороченні власне урядових структур без докорінної зміни управлінських функцій у самих міністерствах. Інакше такий розрив може дуже негативно позначитися на управлінні економікою в цілому.

В ході дискусії було висловлено ряд інших ідей, які можуть мати прагматичне значення для нового прем'єр-міністра Віктора Ющенка.

Продовження теми економічної безпеки читайте на стор. "День України"