«У СВIТЛI «Дня»

У давньому дитинстві уявлялося мені, що художник — це людина майже неземна... Бо він і те, чого ніколи не було, намалювати може; а те, що є, він намалює так, що виглядає воно красивіше, ніж насправді.

Пізніше, пам'ятаю, дивувався, коли дізнався, що слово це натхненне є також назвою професії і тих людей, які мають щось цілком земне — скажімо, афіші. Чи навіть просто пишуть гасла; у тім числі й ті, в яких найперше слово — «Слава»...

Та все ж і до сьогодні — хоча маю вже піввіку років, і досвід деякий, і певне знання різних реалій немальовничого існування — мені таки здається, що художник, якщо він навіть щось приземлене виконує задля мистецтва виживання, то все одно має прагнення краси і творчості. І має біль від неможливості ті прагнення здійснити.