Сьогодні визначається вектор нашої «багатовекторності»

«Гадаю, що це рішення може набрати необхідної більшості голосів, оскільки, на превеликий жаль, НАТО дало для цього достатньо підстав, повідомив кореспондентові «Дня» Тетяні ШУЛЬГАЧ член фракції Народного руху Олександр Лавринович. — Однак не заяви визначають державну політику».

Він підкреслює, що запропоноване Олександром Ткаченком надання воєнної допомоги Югославії не є пріоритетом парламенту: «Для того щоб це вирішити, треба спеціальне звернення. А поки що такої ініціативи ні від Головнокомандуючого, ні від уряду не виходило». Вчора, до речі, Головнокомандуючий (напевно, керуючись принципом «краще пізно, ніж ніколи») в Запоріжжі досить-таки різко відреагував на промову спікера: «Сьогодні закликати Україну надавати воєнну допомогу можуть політики, які не мають ні душі, ні серця».

За два дні до цього в тому ж Запоріжжі народний депутат Євген Марчук відкинув ініціативу Ткаченка як необгрунтовану: «Це не відбудеться з багатьох причин. Росія й Білорусь дуже слабкі; технічно це неможливо; потрібна координація дій. Це питання зовнішньої політики. Мало нам Афганістану? Такі заяви, як у Санкт-Петербурзі, — це безвідповідальні заяви із боку будь-то уряду, будь-то парламенту... В Косово була різня... Все це й сьогодні відбувається. Я проти того, що робить НАТО, але й проти того, що робиться Мілошевичем. А чи знають про це наші керівники? Бідою нашої країни є нашестя дилетантів, я не маю на увазі керівників районного рівня... Нам у Югославію втручатися не треба».

«Передусім ми повинні зберігати національні інтереси української держави й не допустити, щоб нас було втягнуто в протистояння різних полюсів, де нас використовуватимуть, щоб одна або інша сторона вирішувала свої проблеми й задовольняла свої амбіції за рахунок України», — говорить Олександр Лавринович.

Судячи зі всього, сьогодні у стінах парламенту має визначитися вектор нашої «багатовекторності». Швидше за все, праві будуть не стільки нападати на легітимність заяв Ткаченка, скільки відстоювати необхідність орієнтуватися не лише на Росію. Щоправда, як заявив учора Леонід Кучма, якщо парламент ухвалить постанову про «докорінну зміну відносин України з НАТО», «це не означає, що виконавча влада буде її виконувати», повідомляє Інтерфакс- Україна. Однак уже сьогодні впевнено можна сказати, що зовнішньополітичні успіхи, про які так багато говорив Президент, насправді виявилися не більше, ніж міфом.

Крім зовнішньополітичного, в парламенті сьогодні може розгорітися й внутрішньоукраїнський скандал.

Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко заявив, що парламент найближчим часом має розглянути питання про перебування на посаді президента Національної телекомпанії Зиновія Кулика.

Це питання Ткаченко вже піднімав у розмовах з Леонідом Кучмою та самим Куликом. Річ у тім, що, відповідно до ст.106 Конституції, голова Держтелерадіо має призначатися за згодою Верховної Ради. Оскільки Президент серпневим указом реорганізував Держтелерадіо у державні акціонерні компанії, з'явилася формальна можливість не вносити на розгляд парламенту кандидатуру її керівника.

Ткаченко згадав про це тільки зараз, оскільки, на його думку, в державних ЗМІ почалася чергова антипарламентська кампанія. Діяльність парламенту або взагалі замовчується, або висвітлюється виключно в негативному сенсі. Голова ВР заявив також, що «окремі представники виконавчої влади» говорять про злагоду всіх гілок влади, водночас звинувачуючи Верховну Раду в усіх економічних негараздах. При цьому з боку виконавчих структур, за інформацією Ткаченка, надходить усе менше обгрунтованих економічних пропозицій і ті потребують значних доопрацювань. «Не можна допустити, щоб збанкрутілі політики дезорієнтували народ», — заявив спікер. Серед прикладів він назвав розгорнуті виступи в програмі «7 днів» секретаря РНБО Володимира Горбуліна та міністра закордонних справ Бориса Тарасюка про необхідність широкої співпраці з НАТО.

Голові Комітету з питань свободи слова та інформації Івану Чижу доручено терміново підготувати парламентські слухання щодо інформаційної політики.