Чи дадуть піленгасу подорослішати?

Та у величезних кількостях — малюки піленгаса, розміром усього... декілька сантиметрів. Це справа рук браконьєрів, стверджує керівник прес-служби регіональної держрибінспекції Володимир Соловов. До минулого року такого не було. Як правило, око радували «особини» від п'яти й більше кілограмів за прийнятною ціною — до трьох гривень за кілограм. Тепер за такою ціною йдуть дворічки далекосхідної кефалі. Й практично немає дорослої риби, хоча риболовецькі організації за період весняної торішньої путини на вимоїні, що з'єднує Молочний лиман з Азовським морем, виловили її 122 тонни. Смакові якості піленгаса дуже високі.

В 70-х роках у групи вчених виникла ідея акліматизації далекосхідних видів риб, у тому числі й піленгаса, в морях Європейського континенту та в Азовському морі, зокрема. Вибір не був випадковим. У Азовському морі були зареєстровані випадки масового замору риби. Органічні речовини, що скидаються до моря з рік, перетворюються на мертвий намул і згубно впливають на живі організми. Терміново потрібна була риба, яка, споживаючи органіку, істотно впливала б на очищення моря. Вибір припав на далекосхідну кефаль — піленгас.

Першу партію «молоді» доставили літаком до Молочного лиману, де в природних умовах почалося формування штучної популяції. Було отримано маточний табун. У період рибоводного процесу у риби вироблялося почуття хоминга, тобто почуття домівки. Тому щовесни безліч піленгаса йде саме до Молочного лиману, де він чудово почувається й швидко набирає вагу. Зараз 10-кілограмові рибини в морі вже не рідкість, а окремі гіганти перевищують і 20 кілограмів.

Піленгасу подобається тепла вода. Саме різницею температур води в річці Молочній і лимані пояснюється поява там величезних косяків цієї риби, переважно восени. І, якщо минулих років їй дозволяли перезимувати досить спокійно, то нинішнього голодного часу молодняк почали безжалісно знищувати.

Як вдалося з'ясувати кореспонденту «Дня», в рибних рядах торгують в основному перекупники. Якщо з ними «спрацювати» під «свого», вони дадуть і конкретну адресу браконьєрів. Щоб купити мальків дешевше, треба їхати на Молочку, але це не обов'язково, замовлену кількість дрібної риби можуть доставити й прямо на базар. А далі — тільки коректуй ціну.

Браконьєрів, звичайно, ловлять, примушують платити штрафи й відшкодовувати збитки. Дістається й перекупникам. Але все це півзаходи. Й одній рибінспекції за всього бажання і зусиль з цією проблемою не впоратися.

На думку начальника Запорізької регіональної рибінспекції Анатолія Чеботаєва, наші ріки, зокрема, Молочна й Молочний лиман, хоча й є чудовими місцями для нагулу риби, для зимівлі піленгаса не пристосовані. На Далекому Сході нерестовища глибокі й чисті, за наших умов їхня глибина не перевищує трьох метрів. За сильних морозів може статися замор. Виникне небезпека масової загибелі риби. Проблемами зимівлі повинна займатися рибогосподарська наука, зокрема Азовське відділення Південного НДІ рибного господарства й океанографії (м. Бердянськ). — Потрібні практичні рекомендації щодо проблеми скорочення молоді, — вважає Чеботаєв. — Сьогодні ми маємо безліч риболовецьких організацій, що живуть одним днем: щобільше зловити риби, не думаючи про її відтворювання. А чому б їм не зайнятися поглибленням лиману, створенням зимувальних ям?

Держрибінспекція пропонує й інший вихід. Чисельність піленгаса повинна регулюватися людиною. Надмірна його кількість не приведе ні до чого іншого, як до збільшення смертності через нестачу корму за природних умов у Молочному лимані. Треба організувати відлов молодняку і його переселення до ставків рибницьких господарств, які зараз у скруті. Невигідно стало займатися рибництвом, надто дорогі комбікорми. Піленгас їх не вимагає, у нього в ставках — природний корм. За рахунок цього він у змозі набирати вагу, підвищувати рибопродуктивність ставків. А це вже значна добавка до нашого стола.

Як повідомив Володимир Соловов, керівник прес-служби Запорізької регіональної держрибінспекції, за підрахунками вчених необхідно не менш як один мільярд мальків піленгаса, щоб «зарибити» Азовське море. Сьогодні дворічки, які народилися в лимані, вже пройшли складний шлях дозрівання. До речі, з одного мільйона ікринок до дорослого, напівзрілого стану, як правило, доживають лише лічені сотні. Невже ми не зможемо і цей мізер зберегти?