«Експансія добра»
Її протипоставить бездіяльності влади «Народна солідарність»
Леонід Литовченко із Красноармійська Донецької області пропрацював під землею 14 років машиністом шахтного комбайна. Він виріс у багатодітній сім’ї, і малолітні жебраки на вулицях не могли залишити його байдужим. Так народилася ідея створити дитячий притулок. Литовченко знайшов напівзруйнований будинок, що був порожнім уже три роки, викупив його і з однодумцями зайнявся ремонтом. У той час виїжджали за кордон родичі Леоніда, продавали будинки, а гроші залишали на благу справу.
Потихеньку побудували другий будинок, їдальню, підвал. За допомогою звернулися на підприємства. Парадокс — відгукнулися ті, хто найбільше терпів нужду. Директор шахти, котрий ледве не рік не може розплатитися з гірниками, привіз холодильник, його колега, котрий теж не знає, як виплатити зарплату, подарував електроплиту. Зате керівники багатих організацій розводили руками: раді б допомогти, та нічим. Земляки несли хто відро картоплі, хто — банку тушкованого м’яса, хто — шматок сала. Одна бабуся принесла курку.
— А сертифікат? — виявила пильність санстанція.
Слідом завітала податкова адміністрація:
— На які кошти живете, громадяни? Відзвітуйте документально!
І в самому притулку, якщо підійти формально, суцільні зловживання. Існує він майже півтора року, працюють у ньому десять чоловік. І ніхто з них зарплату не отримує. Та при цьому ще й харчуються у притулку, об’їдають сиріт, котрим держава... Стоп. Яка держава? Вона нічого для цих сиріт поки що не зробила. Але зробити обіцяла. Наприклад, оплачувати комунальні послуги. Але коли дійшло до виконання обіцяного, виявилося, що коштів на це в бюджеті немає.
Скільки разів вони зверталися до фонду «Діти України»! І мер міста Красноармійська клопотання писав, і заступник голови Донецької держадміністрації... Закінчилося тим, що чиновник потрібний із Міносвіти звільнився й залишився притулок ні з чим.
«Нам би дві тисячі гривень на місяць — хоч би комунальні послуги оплатити», — поремствував із трибуни установчих зборів «Народної солідарності» Леонід Литовченко. Відразу ж із президії народний депутат Євген Марчук, обраний головою «Народної солідарності», пообіцяв узяти патронат над притулком: «Це буде першою конкретною справою нашого громадського об’єднання».
... «Добрих людей багато, — переконаний Леонід Литовченко. — Треба тільки їх знайти».
Одинаків, котрі роблять добрі справи, повинно об’єднати створене минулої суботи Всеукраїнське громадське об’єднання «Народна солідарність».
Продовження теми на сторінці "Подробиці"
