«Тіньова економіка», західноєвропейський варіант...

Лише невеликий перелік відомих фактів збагачення за рахунок ЄС наводить на думку, що корисливі злочини існуватимуть доти, доки існуватимуть гроші. Наприклад, одна туристична фірма одержувала від ЄС кошти за послуги, яких вона ніколи нікому не надавала. Інша консультативна фірма одного вдатного підприємця з Люксембургу надавала «поради» щодо розподілу гуманітарної допомоги ЄС (програма «Эхо»). Тут було знайдено фіктивні угоди за період із 1993 по 1995 роки на суму в 4,7 мільйона марок, але, як стало відомо, за рахунок угод з ЄС фірма процвітає вже понад два десятиліття. Сам власник фірми запевняє, що для одержання замовлень із ЄС йому довелося «підмазати» понад 100 європейських чиновників. Така відвертість не дивує: в Люксембурзі немає кримінальної відповідальності підприємців за підкуп. В іншому випадку — в проектах програми «Леонардо да Вінчі», що мала сприяти одержанню професій молоддю і мала фонд в 1 мільярд марок, — чиновники ЄС самі створили приватні бюро і надсилали комісії сфальшовані рахунки. Потім ішли на роботу в комісію і ці рахунки оплачували. І вже само собою, що комісари і комісарші, а також нижчі за рангом чиновники роздавали замовлення ЄС і теплі місця в Європейській комісії своїм близьким, родичам і знайомим.

Згадали на парламентських слуханнях і про Східну Європу. У програмах «Фаре» і «Тасіс» (видатки з 1990 року — $1 мільярд), якими користується й Україна (зокрема, для підвищення безпеки атомних станцій), на думку фахівців із Європейського парламенту, — «здобутки не можуть бути виміряні, планування та контролю немає, аналітичні студії занадто дорогі». Зрозуміло, що така постанова парламенту не веде до якихось організаційних наслідків у демократичних структурах ЄС. Тому Європейська комісія сприйняла голосування спокійно. Аж поки соціал-демократична фракція парламенту не внесла пропозицію про вотум недовір’я комісії, який обговорюватиметься вже в січні наступного року. Якщо за такий вотум проголосує парламентська більшість, то піти доведеться одразу всім — винним і невинним — європейським комісарам. Голос Хінтце з Німеччини, як бачимо, зливається в унісон із голосом його політичних противників із СДПН.

Проте не віриться, щоб Єврокомісія, маючи такі фінансові обороти й такий розмах корупції, не мала свого лобі в Європейському парламенті...

Лейпциг

№244 18.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»