Що сказали МЯУ?

«Євроремонт-98», «Дизайн інтер’єру-98»... Серед зими, яка раптово настала, це звучить тепло і привабливо. Біля входу в Торгово-промислову палату, що прихистила ці виставки, відвідувачів зустрічав бадьоренький Чорний кіт, забавний мальований символ організатора виставок, — Міжнародні ярмарки України, скорочено МЯУ.

Присутність його видалася мені не випадковою, хто ж іще міг так усе заплутати, що й не зрозумієш, де кінчається «ремонт» і починається «дизайн»? Напевно, все починається з ранкового крісла під макіяж, з косметичного молочка і скрабів та іншої привабливої продукції ТОВ «Біоланта», яка розташувалася на першому поверсі ТПП і яка «відкриває» обидві виставки. Вельми загадково виглядає також експозиція, позначена як «Унгенські килими. Молдова». Дерев’яні качалки, збивалки та інша мала кухонна механізація мирно сусідують із тюбиками фарб та дитячими книжками. «А де ж унгенські килими?» — цікавлюся і чую у відповідь, мовляв, у дорозі вони, а коли прибудуть,— одна митниця знає. Помилувавшись дивовижними люстрами з богемського кришталю (представник фірми-дистриб’ютера пояснив, що 53% від вартості виробів держава вилучає на митниці), переходжу до наступного експонента, а там — просто стіл, завалений рекламною друкарською продукцією та красномовна табличка «Заочне знайомство!». «Геніальна вигадка», — розмірковую я, з осторогою підіймаючись на другий поверх, а раптом і там «заочники» засіли.

Але ні. Тут смачно пахне кавою, дорогими шкіряними меблями від «Фінстайлу», а химерні декоративні вироби від «Металкрафту», різноманітні імпортні оздоблювальні матеріали і синтетична зелень нагадують про гуманну мету виставок. А от і наше, вітчизняне: чудові плетені з лози чернігівські меблі. Мені навіть посидіти на них дозволили, щоб стало зрозумілим, чого вони такі милі серцю нувориша. І справді, «легкі, мобільні, цілющі» і навіть «позитивну енергію випромінюють», таку необхідну тим, для кого весь цей ремонт в інтер’єрі.

У патріотичному пориванні захопився було львівською облицювальною плиткою з мармурової кришки під камінь, але виявилося, що технологія італійська. Але найбільше здивувала мене знову-таки не зарубіжна теплоізоляція для труб на основі спіненого поліетилену. Яке геніальне й актуальне вирішення, скільки енергії дозволяє зберегти. Двоє мужичків, котрі підійшли, мабуть, також оцінили новинку і попросили відрізати шматочок її, щоб скуштувати. Розговорилися. З’ясувалося, що цю «новинку» в одному з українських НДІ розробили років сім тому, проте впровадити не встигли. Не щастить Чорному котові з вітчизняним виробником...

№223 20.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»