Страховка для віце-прем’єра

Навіть у Росії, котра пішла ринковим шляхом не дуже далеко. А у нас все закінчується розмовами... про ротацію. От і народний депутат Ігор Кирюшин недавно був названий у числі тих, кого Партія зелених може делегувати в уряд. Кореспондент «Дня» запитав у нього, чи згодний він зі своїм висуненням в уряд і на яку посаду міг би претендувати.

— Партію зелених часто звинувачують в тому, що у нас немає людей, готових прийти в уряд і працювати. Навколо прем’єра сьогодні перебувають не його люди, а ті, якi часто просто не виконують його накази. Тому ми вирішили прийняти цей виклик. Але з єдиною умовою: депутатські мандати будемо залишати за собою. У цьому випадку особисто я нічого не маю проти висунення. Що стосується посади, то це справа партії: якщо вона вплутається в управління країною, то знайде для мене відповідний пост.

— Як щодо міністра економіки?

— Василь Васильович (Роговий, міністр економіки. — Ред.) досвідчений апаратник і повністю підходить. Його міняти не варто.

— Міністр фінансів?

— Не можу ним стати, не маючи відповідної освіти. Окрім того, треба чітко знати функції міністра в цій країні. Що має робити перший віце-прем’єр, віце-прем’єр? У нас всі пожежники. Голубченко (перший віце-прем’єр. — Ред.) займається всім: від управління промисловістю до переговорів зі страйкуючими шахтарями. Тигипко (віце-прем’єр. — Ред.), як людина, котра розробляє економічні реформи, в принципі має запропонувати план виходу з кризи. Де він?

— Виходить, що у вас є претензії на хліб віце-прем’єра?

— Чесно кажучи, для мене повна несподіванка побачити себе в списку на ротацію, який визначено партією. Посада віце-прем’єра мені не потрібна. На ній можна просто надірватися. А крім того, прийшовши туди, треба повністю міняти апарат Кабміну. Виганяти старих саботажників-нероб. І ставити питання про збільшення зарплатні новим людям. Бо за ці гроші сьогодні не працюють. Тоді де їх беруть?

— Ви говорите про апарат Кабміну. Але кому ж його міняти, як не міністру кабінету?

— Ні, ми з Толстоуховим пройшли схожі школи. На посаді, де потрібен апаратник, він непогано справляється. Я не відмовлявся від посади віце-прем’єра. Ніхто не відмовляється — ні Хмельницький, ні Шевчук. Ми зараз просто хочемо заявити, що здатні управляти цією країною. Але хочемо бути застраховані. Щоб приймати рішення, треба бути незалежним. Це — свого роду номенклатурний список. Він і сьогодні потрібен. Адже єдине, що може чекати колишнього міністра, віце-прем’єра, — це кримiнальний розгляд.

№222 19.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»