Сурен БАРСЕГЯН: «Нам удалося стримати перший натиск, але...»

Після матчу відбулася прес-конференція, на яку прийшли головні тренери збірних команд Сурен Барсегян і Йожеф Сабо.

— Сурене, природне запитання, чи закономірний результат?

— Мабуть, ви самі можете дати відповідь. Українська збірна сильна, і це ми зрозуміли вже у відбірному циклі чемпіонату світу. Видно неозброєним оком, що ваша команда додає з кожним сезоном, і, переконаний, у неї велике майбутнє. Футбол у Вірменії сьогодні шкультигає. Проте нове керівництво Федерації старається спрямувати розвиток гри в інше русло. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено.

— Отже, попри поразку, ви налаштовані оптимістично і певною мірою не вельми засмучені результатом?

Та поміркуймо по-бухгалтерському: за весь матч ваші підопічні завдали лише ударів iз п’ять у ворота й лише два з них улучили у створ.

— Певною мірою ви маєте рацію. У будь-якій грі є таке поняття, як вдала кінцівка атаки. Так, нам ще бракує майстерності, але прагнення йти вперед, навіть у зустрічі з явно сильнішим суперником, є. Зрозумійте правильно, я не ставив перед своїми спортсменами якогось надзавдання, а, даючи установки, просто сказав, мовляв, хлопці, виглядайте гідно. І, по-моєму, вони трималися молодцями. Хіба не так?

— Так, особливо активно збірна Вірменії діяла в другому таймі. А в першому — більше все-таки відсиджувалася.

— А що ви хотіли. Я був упевнений, що українські футболісти в даний момент і фізично, і психологічно сильніші. І з перших же хвилин (так i вийшло) притиснуть нас до воріт. Тож і були змушені захищатися. Нам у принципі вдалося стримати перший наступальний порив господарів, і якби ж то не помилка захисника й воротаря, що призвела до гола.

— Йожефу Йожефовичу, а які козирі ви мали у своєму розпорядженні?

— Установка на перший тайм була, коли можна так сказати, фірмовою — пресинг плюс швидкість. Швидше пройти середину поля, й ніяких дрібних пасів. Суперники дуже технічні, й коли дати їм свободу для маневру (що і сталося після перерви), то вони можуть неабияк попсувати нерви.

— У другій половині гри ви свідомо віддали ініціативу?

— Так, я в перерві змінив тактику й дав указівку діяти на контратаках.

— Чи не занадто ризиковано? Адже був момент, коли наші хлопці «прив’яли», а противник, навпаки, піднісся духом.

— Річ у тому, що завдання, поставлене на другу половину матчу, гравці виконали не на всі сто відсотків. Аж надто багато було помилок у передачах, тож склалося враження, ніби ми віддали ініціативу. Загалом діями команди задоволений. Мене, приміром, тішить, що в основний склад нарешті вписалися гравці донецького «Шахтаря». Раніше вони якось випадали з ансамблю, а тепер діють любо-дорого.

— Отже, збірна закінчила свій офіційний сезон? Як ви думаєте побудувати гру з чемпіонами світу наступного року?

— Ясна річ, матч пройде ранньої весни в незручний для нас термін, отже, передусім завданням тренерського корпусу буде форсувати події й підвести кожного гравця, коли можна так сказати, до його «осінньої» форми. Принаймні робитимемо все, аби перемогти. Адже, якщо відверто, збірна України засиділася в учнях, час уже й у професори.

— А може, відразу в академіки?

— Про це поговоримо після паризького матчу.

№198 16.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»