Пенсійна «липа»

Ви, мовляв, уже давно вибрали своє продуктами харчування в сільській крамниці.

Загуло завжди тихе та спокійне село. Аж у Ярмолинцях, райцентрі, почули. Продавщиця на ім’я Олена обачно залишила Виноградівку. Серед темної ночі. Геть обурені виноградівські люди розповіли кореспондентові «Дня» про турботу та ласку до них з боку місцевої влади. Ходіть, сказали, до крамниці, беріть усе, що там є, у рахунок неодержаних пенсій. Себто: робіть бартер, бо грошей немає і невідомо, коли будуть. Зінаїда Антонівна Непиталюк, 84 роки, вже буцімто одержала свої 37 гривень на місяць аж до грудня цього року. Вона навіть не обурюється. Мовчить. Її синок Василь замість мами каже: «Брав той список, що на маму в кооперації складено. Чого там тільки немає! Ковбаса, сир твердий, оселедці якісь і ще бозна що записано. Вони ж, мама себто, додому таке не приносили». Іван Блажко, 68 років, колишній механізатор: «Брав у кооперації крупи, сірники, мило. Не знаю, скільки там Олена на мене записала». Параска Королюк, 85 років: «Я взяла в Олени тільки на 31 гривню, а вже, мабуть, не проживу стільки, скільки пенсій на мене записано...».

Хтось отак підтримує споживчу кооперацію, звітує про успіхи у перерахуваннях до Пенсійного фонду. «Темне діло», — переконаний Василь, син 84-річної Зінаїди Непиталюк. Та чи тільки у Виноградівці воно таке темне? В Ярмолинецькому райвідділі соцзахисту населення на запитання кореспондента «Дня» відповіли: є на те «органи», хай з’ясовують. А куди ж самі дивилися, коли «видавали» ветеранам пенсії за півроку «наперед»? Мовчать. У відповідних обласних інстанціях, хоча й не заперечують факт пограбування виноградівських пенсіонерів, зберігають незворушний спокій на обличчях. Буцімто нічого не сталося. Ніхто ж у Виноградівці поки що з голоду не вмер...

Хмельницька область