Безатомні надії та кредитне розчарування
Втім, ця заява дуже мало нагадує обіцянку видати кредити. Судячи із статті Метью Джонса, переданої агентством Рейтер, йдеться про черговий раунд силового тиску на Україну з метою примусити її реформувати свою енергетику. Очевидно, при цьому беруться до уваги й інтереси західних компаній, які беруть участь у реформуванні енергоринку України. Цікава цитата, котра приписується співробітнику західної енергетичної компанії: «Ходять чутки про те, що люди вмикали свої обігрівачі на повну потужність, коли їх вікна були широко розкриті... Це треба міняти, коли Україна хоче отримати гроші від ЄБРР. Банк розраховує на реконструкцію енергетичного сектора, включаючи приватизацію компаній, які передають енергію».
Сьогоднішнє потепління ЄБРР відносно участі в добудуванні атомних блоків в Україні обгрунтовується доповіддю консультантів Стоуна та Вебстера, які прийшли до висновку про те, що коли станції будуть добудовані до 2002 року, то це буде коштувати на 50% дешевше, аніж інші варіанти.
Однак професор Джон Суррей, який ще 1997 року очолював комісію Євробанку і прийшов до висновку, що атомні блоки Хмельницької та Рівненської АЕС (Х2 і Р4) не відповідають вимозі про мінімальні витрати, знову озброївся проти цих проектів і заявив минулої середи на зустрічі з експертами: «Україна мусить поліпшити існуючі теплові електростанції і реформувати енергетичний ринок, а не витрачати гроші на добудування Х2 і Р4». Д. Суррей визначив Х2 і Р4 як «небезпечні політичні проекти, в які жодна розсудлива людина не вкладе гроші», і додав, що загальна капітальна вартість двох реакторів сьогодні на 70% вище, аніж ті дані, які комісія експертів розглядала 17 місяців тому. «Рапорт нових консультантів є знущанням», — стверджує професор Суррей.
Не виключено, що різкі заяви Д. Суррея можуть сколихнути маятник ЄБРР в інший бік. І лиш погроза України не закривати Чорнобиль (усупереч обіцянкам Президента Л. Кучми) доти, поки Захід не виділить коштів для добудування двох інших АЕС, змушують ЄБРР маневрувати між різними варіантами рішень і своїх вимог до них.
Тим часом українська сторона намагається знаходити адекватні важелі тиску. Одним із них стала заява віце-прем'єра Анатолія Голубченка про те, що добудування блоків обіцяє фінансувати Росія. У світлі фінансової кризи, яка вразила її, це твердження виглядає «невеликим» перебільшенням.
Однак, схоже, воно все ж якось вплинуло. Проте умови, котрі висуваються Євробанком, викликають, за словами експертів, відверте неприйняття в колах Міненерго України. Як повідомило «Дню» джерело, близьке до уряду, Україна вже визначилася як щодо рівня безпеки блоків (котрі добудовуються), який буде відповідати всім міжнародним стандартам, так і з об'ємом необхідних для цього кредитів (які не повинні перевищувати $800 млн). Останні пропозиції ЄБРР передбачають $1,2–1,7 млрд. Як зазначають експерти, розрахунок робиться на те, аби забезпечити за рахунок цих коштів нові робочі місця Заходу, оскільки всі замовлення будуть розподілятися на відповідних тендерах.
Відповідальні працівники Міненерго, з якими розмовляв кореспондент «Дня», стережуться висловлювати свою думку, побоюючись, що Президент займе прозахідну позицію, а його опонентам в Україні доведеться шукати роботу. Крім того, вони обурені фактом, що умови ЄБРР передбачають суворе виконання обіцянки України закрити Чорнобиль до 2000 року, тоді як початок надходження кредитів (за всіх сприятливих обставин) можливий лиш до кінця 1999 року.
