Південь: рис відступає
Про проблеми цієї сільськогосподарської галузі кореспондент «Дня» розмовляє з головою асоціації «Рис України», директором Скадовської станції рису Анатолієм Ванцовським.
— Анатолію Антоновичу, чи правда, що рисівництвом в Україні настійливо і всерйоз зацікавились іноземці?
— Так. Але в кожного іноземця свій інтерес. Ті ж іспанці, покуштувавши українського рису, оббивають пороги Кабміну, аби отримати дозвіл на довгострокову оренду 15 тисяч гектарів земель під вирощування цієї культури. Поляки приїжджали: «Дайте вашого рису...» Це для того, щоб розфасовувати й нам же продавати! А останнім часом у степах Причорномор’я з’явилися представники Міжнародного банку реконструкції та розвитку, різні спеціалісти-консультанти.
— А вони хоч знають, що під наш рис віддано малопридатні землі?
— Отож-бо й воно! На глибині 50—60 сантиметрів під поверхнею залягають солоні грунтові води. Виноградна лоза тут не приживеться: через два-три роки загине. Та «вивчення» триває. І вже маємо перші його результати. Ще із 30-х років вітчизняні аграрники мріяли вирощувати власний рис, а не купувати за кордоном. Саме тому і спорудили рисові системи на малопродуктивних засолених землях, у т. ч. на Херсонщині, де площі їх становлять 17 тисяч гектарів. Були часи, коли тут одержували до 50 тисяч тонн цього цінного харчового продукту!
— Даруйте, Анатолію Антоновичу, за відвертість: я теж колись був серед «ворогів» цієї культури. Погодьтеся, що рисосіяння погіршило екологічну ситуацію у краї, «дістало» цілющу Джарилгацьку затоку Чорного моря.
— Так, справді, особливо у 60—70-ті роки із цим було чимало проблем. Але винне в цьому не стільки рисосіяння як таке, скільки тодішні технології вирощування і природоохоронна політика в цілому. Сьогодні вчені розробили і випробували на великих площах нову, екологічно безпечну технологію вирощування рису. Але незважаючи на це, чеки руйнуються, землі виходять із ладу і галузь опинилася на межі банкрутства...
— Повсюдно? На Одещині, знаю, рис у пошані.
— І на Одещині, і у Криму. Адже рис, окрім усіх інших достоїнств, має високу рентабельність: сягає 40 — 50 відсотків! А Херсонщині не щастить. Заокеанські добродії обіцяють нашим сільгоспвиробникам шалені гроші за перепрофілювання чеків на сади та виноградники. Прикро, але наслідки такої допомоги вже маємо. Згідно із програмою рисосіяння на Херсонщині, ця культура мала зайняти нинішнього року 4 тисячі гектарів. Проте буде половина. А може, й менше... Але про яке перепрофілювання галузі може бути мова, якщо в таких спеціалізованих господарствах, як радгоспи «Зоря» та «Ключовий», що у Скадовському та Каланчацькому районах, рисові системи займають по дві тисячі гектарів?! Однак деякі господарники «клюють» на іноземну наживку: мовляв, хай дають гроші, а там видно буде!
Чи ж не краще в нові борги не влазити, а знайти кошти на реконструкцію рисових систем із замкненим циклом водопостачання, з повторним використанням поливних і дренажних вод? Ці системи визнані і науковцями, і практиками як найнадійніші у світі. Капіталовкладення тут окупляться уже через 6-7 років. Рис, іще раз наголошую, потрібна Україні культура, економічно вигідна. Правда, за умови урожайності не менше як 30 центнерів із гектара. Але збирали ж і по 50, і навіть по 60 центнерів!
— Анатолію Антоновичу, припустімо, що господарники дослухатимуться до ваших слів, а чи вдасться досягти консенсусу з екологами?
— Раніше, не приховую, для хімобробки посівів ми купували списані неліквіди і витрачали їх на кожному гектарі по 30 кілограмів, та ще й послуговувалися сільськогосподарською авіацією. Нині ситуація кардинально змінилася. Пестициди та гербіциди вносимо тільки наземним способом, по 200 грамів на гектар. Через 5-6 днів вони розпадаються. Продуктом розпаду є добриво — сечовина. Тому ні в повітрі, ні у воді шкідливих речовин нема. Кажу це не голослівно: проведено сотні досліджень протягом п’яти років, усі вони документально підтверджені. У період обробки посівів категорично заборонено скидати воду в акваторію Чорного моря. У результаті, Джарилгацька затока відроджується, і унікальному дитячому курортові республіки нічого не загрожує.
Херсонська область
