Сповідь колишнього кремлівського охоронця
У Заходу були б підстави панікувати, якби він знав, що відбувалося в радянському Політбюро в розпал холодної війни. Один із колишніх охоронців Леоніда Брежнєва, розповів, що пишнобровий старий лідер отримував накази від жінки на ймення Ніна - його коханки-медсестри.
Сергій Красиков, відставний капітан КГБ, який упродовж 18 років охороняв різних лідерів, змальовує жахливу картину неспроможності в Кремлі: як Брежнєв, що помер 1982 року, підпав під чари медсестри, а та стала такою впливовою, що часом відвідувала засідання Політбюро.
"Вона стала надто впливовою", - сказав Красиков, що написав книгу "Спорідненість із владою", у якій описує своє життя. "Брежнєв був у неї під каблуком, і зрештою було незрозуміло, хто керує країною - Брежнєв чи його медсестра".
68-річний Красиков знав не лише Брежнєва, він також охороняв Сталіна та його спадкоємця Микиту Хрущова, який отримував насолоду від боротьби в союзі з Фіделем Кастро. Зрештою, зізнається Красиков, усі вони були вартими один одного.
"Відчувши смак влади, вони ставали однаковими й уже не могли від неї відірватися" - сказав він минулого тижня.
Красиков, який охороняв Брежнєва п'ять років, а потім пішов на пенсію й живе з матір'ю у брудній московській квартирі, згадує, як Ніна сиділа на засіданнях Політбюро, що відбувалися на брежнєвській дачі в Завидово.
Вона мала таку владу над Брежнєвим, що забороняла Вікторії, дружині Брежнєва, зустрічатися з ним, щоб не зашкоджати його здоров'ю, і навіть тримала на припоні його особистого лікаря.
Колишнього члена Політбюро Дмитра Полянського, який висловив стурбованість щодо її впливу на Брежнєва, відправили послом у Японію.
Пихатий Брежнєв, відомий своєю розпещеністю та пристрастю до розкошів і швидкісних авто, був непоправним бабієм. Його багатостраждальна дружина, знаючи про його зрадливість, спершу не звернула уваги на його роман із Ніною. Затим її терпіння вилилося в гнів, коли вона дізналася, що її може замінити медсестра. Цей конфлікт став причиною палких суперечок за високими червоними стінами Кремля.
Наприкінці життя людина, що придушила празьку весну й відправила танки в Афганістан, стала жалюгідною постаттю, яку брала на кпини радянська публіка за нерозбірливу й недоладну мову. "Він повністю втратив розум і не знав, що робить", - сказав Красиков.
Кремезний, але жвавий Красиков і досі зберігає атлетичну статуру, завдяки якій потрапив до академії КГБ у 18-річному віці. Він вислужився до звання капітана, несучи службу в елітному підрозділі, що охороняв Кремль.
Першим хазяїном Красикова був Сталін, якого так переслідувала параноя, що він найняв декількох двійників, аби зменшити ймовірність замаху на своє життя. Двійникам силою робили пластичні операції, щоб вони як дві краплі води були схожими на Сталіна; вони годинами вчилися поводити себе, як Сталін.
"Одного разу нас вишикували, й до нас вийшов Сталін у супроводі одного зі своїх двійників, аби перевірити нашу реакцію", - сказав Красиков. "Ми не знали, що робити. Майже всі рушили за фіктивним Сталіним, лише двоє охоронців стояли струнко перед справжнім Сталіним". Пізніше Сталін картав Красикова за те, що той не розпізнав його.
Двійники Сталіна відвідували більшість державних похоронів, зокрема в сильні морози.
Красиков, у якого залишилися добрі спомини про часи Сталіна, згадує, як Брежнєв став одержимий збиранням розкішних речей для вдоволення свого гонору. Одного разу Брежнєв відмовився вести переговори з Генрі Кіссінджером, якщо помічник держсекретаря США не дасть годинника, що так сподобався Брежнєву. Спершу помічник відмовився, бо це був подарунок його дружини. Проте, зрештою, йому довелося поступитися.
А дочка Брежнєва Галина мала пристрасть до діамантів. Якось під час поїздки до Грузії вона вимагала, щоб їй подарували усіяну діамантами корону, виготовлену в десятому столітті, що її вона побачила у Тбіліському музеї.
Справу пощастило розв'язати завдяки втручанню Брежнєва, якому зателефонував тодішній перший секретар комуністичної партії Грузії Едуард Шеварнадзе.
"Часто найважче було справлятися з родичами наших лідерів, - сказав Красиков. - Вони збагачувалися за наш кошт".
"Утім, при Сталіні все було інакше. Він був чесною людиною, чого не скажеш про тих, хто прийшов після нього, і тих, хто зараз перебуває в Кремлі. Нині всі крадуть, усі беруть хабарі. Такого не було при Сталіні. Він був найвидатнішим лідером серед тих, кого ми знали".
