Зелена релаксація

Чим відрізняються багаті країни від бідних? За безлічі різних показників головне все-таки — наскільки громадянам комфортно живеться. До речі, в нас є всі підстави почуватися багатіями: країна з м’яким кліматом, казковою природою, родючою землею, найзеленішою столицею в Європі, нарешті. Чи це не розкіш? Але — слід визнати — багатство ми своє багато в чому «профукали». І байдуже, що не кожен із нас особисто вирубував ліси, забруднював річки, труїв хімікатами чорноземи або по-варварському забудовував Київ. А кожному й не треба було. Достатньо було всім разом обрати владу, яка найменше за все думає про те, як упорядкувати країну, зручну для життя її громадян. Візьміть Київ: тут у буквальному значенні (під сокирою забудовників) зникає міф про найзеленішу столицю, хоча потреба городян, які, схоже, усвідомили, що є справжніми цінностями, в спілкуванні з природою зростає.

Одне з найпопулярніших місць, яке поки що не зачепила рука забудовника, — Національний ботанічний сад ім. М. Гришка. У цю пору тут чи не найбільше відвідувачів, які приходять подивитися на цвітіння 180-ти сортів бузку. Однак на всіх ботсаду не вистачить, а створити у кожному районі столиці його аналоги неможливо, адже це унікальний природний об’єкт, де зібрано рослини з усього світу. А виїжджати за межі міста, щоб відпочити на природі, мають змогу далеко не всі кияни.

Нині у столиці понад 120 парків культури й відпочинку та 300 скверів, і майже половина з них потребує реконструкції. За даними комунального підприємства «Київзеленбуд», коштує це недешево: на один гектар парку потрібно понад півтора мільйона гривень (за умови, якщо робити реконструкцію за всіма європейськими стандартами, включаючи заміну зрошувально-поливних систем, які було закладено ще в часи СРСР, укріплення та оновлення ѓрунту, прокладення комунікацій тощо).

Розраховувати на появу нових зелених зон також не варто. Як розповіли «Дню» в «Київзеленбуді», на даний момент у місті немає вільних територій для створення нових зон зелених насаджень загального користування. Так, для скверу потрібно від 0,2 до двох гектарів території, а для парку — понад два гектари. Якщо розбудова міста триватиме такими темпами, як і сьогодні, Київ може втратити статус найзеленішої столиці Європи. Втім, у «Київзеленбуді» переконують, що роблять усе можливе, аби цього не сталося й кияни не відчували дефіциту зелені у місті.

— За останні кілька років у Києві з’явилося майже 40 нових скверів та квітників, — розповіла прес-секретар «Київзеленбуду» Ірина Кавецька. — Серед них можна виділити зелений лабіринт по вулиці Саперно-Слобідській (Голосіївський район), сквер на вулицях Тимошенка 2л, Мате Залки, проспекті Героїв Сталінграду (Оболонський район), Харківському шосе, 180 (Дарницький район) тощо. Також триває реконструкція парку «Відрадний», де нещодавно з’явилася алея Братства із 30 пірамідальних кленів, їх посадили за ініціативою дружин послів в Україні із понад 20-ти країн. Оновлено вигляд парку «Хрещатий» та «Міський». На черзі — парк «Нивки», Володимирська гірка, парк Вічної слави у Печерському районі, «Орлятко», «Юність» та «Перемога» у Дніпровському. Також ми створимо лісовий заказник місцевого значення «Межигірсько-Пуща-Водицький», кілька буферних парків за рахунок міських лісів неподалік від Дарницького та Святошинського житлових масивів. Створюючи нові парки, ми звертатимемо увагу на дизайн та стиль зелених насаджень, як це роблять, наприклад, в архітектурі.

У планах підприємства також оновлення зовнішнього вигляду вулиці Хрещатик (на ній висадять нові каштани), скверу біля Золотих Воріт, який відокремлять від дороги завдяки зеленій огорожі, та скверу біля Оперного театру (тут висадять у стилі ренесанс троянди, азалії та глід — рослини матимуть класичну правильну форму). Щоб підтримувати зовнішній вигляд столиці у належному стані, «Київзеленбуд» залучає до співпраці мешканців міста. Так, нині триває весняний двомісячник із благоустрою столиці. У рамках цієї акції комунальні підприємства Києва ремонтують дороги, прибирають сміття у парках та скверах, а громадяни допомагають насаджувати нові дерева, кущі та облаштовувати квітники. Минулого року в такому двомісячнику взяли участь майже 22 тисячі киян, було посаджено понад 10 тисяч дерев, 20 тисяч кущів та понад 800 тисяч квітів. Але чи вистачить цього, щоб зберегти Київ зеленим містом?

КОМЕНТАР

Лариса СКОРИК, архітектор:

— Щоб зберегти Київ зеленим містом, треба узаконити положення: те, що має бути сквером і парком, повинно таким і лишитись. А починати це треба було з Майдану, де колись були зелені зони, зі скверу біля Інституту благородних дівиць (Жовтневого палацу), який теж забудували. А де тепер шукати ці зелені насадження? Хіба що на дахах будинків — інших варіантів не бачу. Поки що Київ лишається зеленим містом, звісно, якщо порівнювати його з іншими західноєвропейськими столицями. Він має зелень за рахунок акваторії Десни, Дніпра, Труханового острова. Зберегти ці зелені оази можна законодавчо, для цього нормативно-правова база має бути приведена у відповідність із головними засадами генерального плану розбудови міста. Не треба забудовувати існуючі зелені зони чи створювати нові, потрібно тільки зберегти ті, що вже є у столиці. Якщо говорити не про центральну частину Києва, а про його околиці, то зелені насадження тут компенсуються за рахунок заплав Десни та Десенки, що забезпечує потребу міста у зелених зонах. Але такої локальної зелені, тобто у щільно забудованій частині міста, нам не вистачає. У нас навіть лоджії рідко коли заквітчані. Я вже не кажу про вертикальні сади, які мають не тільки величезний естетичний, а й екологічний ефект.

ДОВIДКА «Дня»

Загальна кількість старовинних садиб садово-паркових історико-меморіальних об’єктів в Україні становить понад 700, із них 83 — мають державне значення. Одними з найкрасивіших парків України є Софіївський, Александрійський, Качанівський, Алупкинський, Массандрівський тощо. Кожний із них має свою особливість, свою історію, свою архітектуру. Дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України, який розташований в м. Умань Черкаської області, широко відомий далеко за межами України як одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX ст. Національний парк «Деснянсько-Старогутський» на Сумщині створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання ландшафтів Лівобережного Полісся з типовими та унікальними природними комплексами. Національний природний парк «Святі Гори» на Донеччині унікальний тим, що на його території наявні неповторні природно-територіальні комплекси — скелі над р. Сіверський Донець, крейдяні бори та трьохсотлітня заплавна діброва насіннєвого походження. Також на увагу туристів заслуговують Ічнянський, Азово-Сиваський, Галицький, Карпатський та інші національні природні парки.