Клас проти завзяття

Навряд чи можна перебільшити значення виходу команди «Металіст» до 1/8 Кубка УЄФА для футбольного Харкова. Місто, чия футбольна команда вперше в історії досягла такого рівня, цілком заслужено очікувало від матчу-відповіді проти київського «Динамо» захопливого видовища. Аби стати свідком футбольного поєдинку, любителям футболу слід було не лише вчасно купити квитки на футбол, із чим, через незвичну поки досить високу ціну проблем не було. Аби дістатися до свого місця на трибуні стадіону «Металіст», який нині в стадії реконструкції, глядачам слід було пройти буквально через потоки будівельної багнюки.

Але все це забулося вже на початкових хвилинах гри. Після першої гри в Києві, в якій «Динамо» перемогло з рахунком 1:0, обидві команди втратили через дискваліфікацію по одному футболісту. За «Металіст» не зміг зіграти польський захисник Северин Ганчаржик, у «Динамо» на поле не вийшов хорватський півзахисник Огнєн Вукоєвич.

За всіма ознаками гра проти команди, яку вони перед тим двічі обіграли «всуху», тобто не пропустивши жодного м’яча, не повинна була стати для киян аж занадто складною. Весняна частина сезону показала, що й за рівнем підготовки команди, і за класом виконавців, і за організацією гри «Динамо» переважає «Металіст». На боці харківської команди було хіба що завзяття честолюбних гравців та їхнього тренера, які прагнули довести невипадковість свого міжнародного успіху.

На початку гри більш досвідчені гості ніби контролювали хід подій, гостро атакуючи та грамотно обороняючись, проте у діях гравців «Динамо» проглядав попервах певний академізм. Мовляв, якщо не вийшло тепер, заб’ємо згодом. Як наслідок, більш активні «металісти» поступово перехопили ініціативу й забили м’яч після розіграшу штрафного удару. Ніким не прикритий півзахисник харків’ян Слюсар вдало зіграв головою.

Після цього рахунок двох матчів зрівнявся. І якби гра так і закінчилася із рахунком 1:0 на користь «Металіста», то був би додатковий час і, можливо, післяматчеві одинадцятиметрові. Проте на стадіоні у це ніхто не вірив. Двадцять шість тисяч глядачів, близько двох тисяч з яких прибули на гру з Києва, «гнали» команди вперед. У обох команд емоції взяли гору над розрахунком, внаслідок чого друга половина гри стала парадом обопільних помилок. Спочатку помилилися воротар та захисники киян, дозволивши харківському бразильцеві Коельо забити м’яч зі штрафного удару.

Переможний для «Металіста» рахунок протримався лічені хвилини — після навісу зі штрафного удару м’яч відскочив до київського хорвата Саблича, який спрямував його у ворота. Тепер перевага за рахунок м’яча, забитого у гостях, була вже за «Динамо». Але за кілька хвилин помилку харківського захисту повторив захист київський — м’яч у ворота проштовхнув автор першого голу — Слюсар.

Якби на місці «Металіста» була команда із належним досвідом та класом, то втримати переможний рахунок в останні двадцять хвилин гри не було б проблемою. Але клас і досвід був на боці «Динамо». Кияни і до цього мали чимало нагод забити, а коли забивати слід було обов’язково, почали йти вперед, щоразу ставлячи перед захистом гостей складні завдання. Формально другий м’яч у ворота «Металіста» забив свій же захисник Березовчук. Але якби не було цієї помилки, були б інші. У «Динамо» нагод забити було ще багато. Але й рахунку 2:3 на виїзді було достатньо, щоб пройти до наступного кола Кубка УЄФА. Довести гру до завершення саме з таким рахунком вже не становило для киян великої проблеми.

Можна зрозуміти розчарування команди «Металіст» та її численних прихильників — лише кілька хвилин відділяли їх від успіху. Однак особливого засмучення на обличчях харків’ян, які залишали трибуни, не було. Їхня команда показала хороший футбол, і немає жодного сумніву в тому, що свято європейського футболу ще не один раз повернеться до харківського стадіону. Можливо, на той час навколо нього буде менше багнюки.

Поки у Харкові вирували «внутрішньоукраїнські» пристрасті, у Донецьку «Шахтар» переміг московський ЦСКА з рахунком 2:0 (перший матч 0:1), тож серед восьми учасників 1/4 Кубка УЄФА вперше в історії буде дві українські команди.

P. S. Ми стали свідками ще однієї історичної події. Станом на 20 березня Україна здобула найвищий коефіцієнт у рей тингу УЄФА у нинішньому сезоні — 12,625! Позаду навіть Англія з Італією — 12,555 і 12,062