Адресний удар в українську металургію

Днями голова АТ «Укргазпром» Богдан Клюк і начальник його управління збуту газу Ярослав Марчук повернулися з Москви, де за дорученням уряду України вели переговори з РАТ «Газпром» про поновлення постачання російського газу маріупольським металургійним комбінатам ім. Ілліча та «Азовсталь».

Підсумки цих переговорів ще не відомі, однак вже тепер цілком ясно, що Україна зможе виплатити поточні борги не раніше серпня-вересня, тоді як за узгодженим сторонами графіком це мало статися ще на початку квітня. Ці відомості «Дневі» повідомили в «Укргазпромі», додавши, що нині на цю організацію «навісили» всі українські газові борги, утворені, власне, через дезорганізацію газового ринку, зроблену руками уряду. За словами прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка, загальна сума заборгованості за 1997 рік за поставками комерційними та державними імпортерами російського природного газу на 1 березня становила близько $750 млн. В «Укргазпромі», однак, стверджують, що лише борг цього АТ, яке постачало газ промисловості, населенню, бюджетній і комунально-побутовій сфері, перевалив за $400 млн.

Тим часом, у зв’язку з потеплінням і різким зниженням газоспоживання уряд України дещо розслабився і навіть відчув себе трохи менш залежним від наполегливих боргових домагань Москви. На 1 квітня в Росію потрібно було поставити матеріально-технічної продукції на $60 млн., а поставили на $12 млн. 14 квітня потрібно було відвантажити партію двигунів до газоперекачувальних установок. Але у термін не вклалися. Не допомогли й гарантії уряду. І тут же пішов превентивний і досить адресний газовий удар. РАТ «Газпром» припинив подачу газу Маріуполю, де розташовані найбільші металургійні підприємства України. Мабуть, цим переслідується не лише одна мета — примусити платити, але й більш глобальна — витіснити Україну з ринків металургійної продукції.

Заступник фінансового директора ВАТ «Азовсталь» Микола Тарасов повідомив агенції Інтерфакс-Україна, що внаслідок припинення подачі газу комбінат, справно платячи за споживане паливо, вже вчетверте нинішнього року поставлений на межу катастрофи. І річ не тільки в тому, що у квітні тут недоотримано 9 млн. гривень прибутку, збитки з початку року перевищили 25 млн. гривень, а втрати товарної продукції — 40 млн. Зупинка маріупольських металургійних комбінатів може призвести до руйнування коксових батарей коксохімзаводу «Маркохім», що може викликати повне знищення металургії міста.

Керівництво підприємств-заручників звернулося по допомогу до Президента України і сподівається на прямий договір Маріуполя з Москвою. Але, як вважають експерти, цього не буде, оскільки Київ у цьому не зацікавлений. А хто зацікавлений у тому, щоб зірвати всі підписані двома країнами угоди? Адже спрямований газовий удар на Маріуполь аж ніяк не вписується в їхній контекст.