Терміново потрібне... Магдебурзьке право
Гроші — владі, самоврядуванню — зобов’язання. Це нормально?![](/sites/default/files/main/articles/11122012/5zhanr.jpg)
Колись магдебурзьке право дозволило українським містам стати самостійними й розвиненими, воно дало можливість, починаючи з XIII—XIV стст., як-то кажуть, будувати Європу у себе вдома. У XVII—XIX стст. імперії, які володіли нашими землями, ліквідували це право. І ось через кілька століть уже сучасні міста України знову опинилися перед великою проблемою: як вибороти для себе більше прав?
Упродовж двадцять одного року незалежності були численні пропозиції від політиків та експертів, навіть дещо пробували втілювати — адміністративна реформа кінця 1990-х, адміністративно-територіальна реформа в середині 2000-х, але, по суті, ситуація й досі не змінилася. Якщо взяти, наприклад, фінансовий аспект, то регіони більшість своїх зароблених коштів спочатку перераховують у центр, а потім чекають благословення — кому скільки дадуть.
Останнім часом в Україні набув розголосу конфлікт між місцевою владою і столичними чиновниками. Пролунала низка заяв, навіть можна сказати звинувачень, із регіонів про те, що їм недодають грошей. Наприклад, влада Львова нещодавно заявила, що казначейство не проплачує за рахунками міської ради 19 млн 465 тис. грн, а на зарплату для освітян бракує 44 млн грн. Про нестачу майже 50 млн грн для зарплати педагогам і медикам говорили і в міськраді Житомира. Аналогічні розмови були в Києві.
На це голова уряду Микола Азаров обурився: мовляв, місцеві керівники несуть «персональну відповідальність за життєдіяльність міст», а якщо вони «не здатні виконувати своїх обов’язків», то треба «просити грошей у центральної влади по-людськи». До речі, уже після цього була заява міського голови Дніпропетровська Івана Куліченка, який сказав, що в держбюджеті на 2013 рік передбачено вилучення з бюджету Дніпропетровська 150 мільйонів гривень.
Тим часом в Адміністрації Президента готуються до «найзначнішого реформаторського проекту періоду новітньої незалежності України». Як здогадується наш читач, мова йде про реформу місцевого самоврядування. У своїй нещодавній статті «Дзеркалу тижня» радник Президента України, секретар Конституційної асамблеї Марина Ставнійчук виклала концепцію цієї реформи. Не будемо вдаватися до подробиць, зазначимо лише, що, за словами Ставнійчук, реформа місцевого самоврядування покликана повернути повноцінне самоврядування на рівні районів і областей та знизити кількість дотаційних регіонів.
До речі, Марина Іванівна, зокрема, пише: «За останні два роки було ухвалено понад два десятки законів України, які істотно обмежують права органів місцевого самоврядування, суперечать державному курсу на децентралізацію управління, а ще більше — зареєстровано у вигляді законопроектів та активно лобіюються окремими посадовими особами й народними депутатами». Сміливе і правильне твердження. Постає єдине запитання: хіба не провладна більшість ухвалювала всі ці рішення?
«У питанні реформування місцевого самоврядування насамперед треба виходити з двох проблем, — коментує «Дню» голова Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. — Перша проблема — це децентралізація. Об’єктивно ми всі вже пересвідчилися, що позбавлені не тільки тепер, а й у найближчій перспективі можливості мати уряд, який би зміг ефективно керувати такою великою країною. Що більша країна, то важче в ній реалізовувати політику централізованим способом. Тому проблема децентралізації є головним питанням не тільки якості життя, а навіть виживання країни, громадян».
«Друга проблема, — продовжує юрист. — Якщо ми хочемо децентралізувати багато повноважень на нижчі рівні в публічні адміністрації, то чи зможуть наявні сьогодні органи місцевого самоврядування — місцеві, обласні ради, державні адміністрації — прийняти їх та ефективно виконувати? Ні, не зможуть. Тому, власне, реформа повинна забезпечити наявність територіальної основи, на якій базуватиметься система органів місцевого самоврядування, котрі мають повноваження розв’язувати більшість питань громадян на цій території та необхідні для цього ресурси — доходи та інше».
Коліушко підкреслює, що влада не готова до таких радикальних дій. «Ми приходимо до висновку, що сьогодні не можна просто дати більше грошей місцевому самоврядуванню, — зазначає експерт. — Це нічого не покращить. Не можна просто передати якісь повноваження, не забезпечивши їх грошима. Реформа повинна бути комплексною. Тому її й піднято сьогодні на конституційний рівень, але, на жаль, у тих пропозиціях, які виголошує Марина Ставнійчук, не спостерігається готовність влади до радикальної реформи. А половинчасті заходи можуть принести навіть більше шкоди, ніж користі».
До дискусії щодо реформування місцевого самоврядування ми також долучили авторів, експертів «Дня» та мерів міст. Їхні думки пропонуємо нижче.