Iдеальний простір

Мюнхенський аеропорт — місце багатолюдне і наповнене по вінця візуальною інформацією. Я тут мав зробити пересадку, до відправлення літака залишалося понад півгодини, аж раптом серед вказівників із номерами воріт і назвами магазинів впала в очі табличка з написом: «Кімната медитацій і молитов» та символами християнства, ісламу, юдаїзму, буддизму й індуїзму.

Пройшовши за вказівниками, знайшов кімнату в закутку неподалік від потрібних мені воріт. Стандартні сірі двері, поруч на стіні — ті ж таки п’ять символів, а також табличка з уточненням, що це — «Кімната для молитви і мовчання», заснована Мюнхенською єпархією Лютеранської церкви Баварії в асоціації з аеропортом. Поруч на стіні — телефонний апарат і оголошення: «Якщо ви потребуєте капелана аеропорту, дзвоніть з цього телефона за номером: 90926».

Я зазирнув всередину, але двоє дівчат у східному вбранні почали на мене шикати й попросили вийти: у молитовні я побачив на колінах чотирьох ортодоксальних мусульманок, закутаних у чорне з голови до ніг.

Ризикуючи запізнитися на рейс, я все ж повернувся туди через кілька хвилин.

У коридорчику-вітальній на полицях лежать чотки, Коран, Тора, Біблія, на стінах написано молитви кількома мовами. Основне приміщення — невеличке, квадратове. Стіни — зі скла, підсвічені зсередини, тож тіней тут просто немає. Біля однієї зі стін — килимок, в головах якого на підлозі від руки намальовано стрілку — напрям на Мекку.

А центральний елемент всього приміщення — товстезний дерев’яний стовбур, що проривається кудись за навісну стелю.

Цю дивну колону — з гори до низу — розписано прославляннями різних богів усіма, здається, найпоширенішими мовами — від російської до арабської, а також закликами до миру в усьому світі, інколи й іменами віруючих.

Нічого не змінюється в юдолі земній. Якщо піти до Києво-Печерської лаври або до Софії Київської, або до будь-якої європейської релігійної пам’ятки, то там можна побачити нашкрябані ще за часів Середньовіччя написи приблизно такого самого змісту.

Але ж це якраз і є майже ідеальна модель для обслуговування будь-чиїх метафізичних потреб: світло звідусіль, чисті, без жодних зображень розбрату стіни, міцний перпендикуляр, на який можна спертися. Нічого більше й не треба.

А якщо й захочеться змагатися, чиє вчення краще, то хай краще воюють олівцями на стовбурі.