Розкопки на Кодаку підтвердили тісні зв’язки України з Європою

Під Дніпропетровськом закінчилася міжнародна археологічна експедиція, яка займалася розкопками фортеці Кодак. Протягом тижня її учасники — студенти і науковці Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара і Вроцлавського університету досліджували два розкопи загальною площею у двісті квадратних метрів. Перший з них знаходився на території колишнього кріпосного посаду, другий — заклали на зрізі земляного валу. Роботи велися, незважаючи на дуже спекотну погоду — із цього приводу самі історики жартували, що «археологія — сувора пані, яка вимагає жертв».

«Розкопки виявилися дуже ефективними, — розповідає науковий керівник експедиції з українського боку, професор НГУ Ірина Ковальова. — Грунт поступово знімався на «багнет» і ретельно досліджувався шар за шаром, всього ми заглибилися на чотири багнети». У культурному шарі вдалося знайти артефакти різних епох, найбільш ранні з яких датуються 1632—1635 роками, тобто ще до часів будівництва фортеці Кодак. Це фрагменти кераміки, гутного скла, металевий казан, чорнильниця, лампадка, курильні трубки, натільні хрести, скляні намиста, торгові пломби, польські та прусські срібні й мідні монети.

«Наявність західноєвропейських монет говорить про те, що у фортеці Кодак служили не тільки поляки, але й німецькі найманці, що підтверджується письмовими джерелами. Водночас товарні пломби з рулонів матерії свідчать про жваві економічні зв’язки з європейськими країнами — Пруссією, Бранденбургом, Голландією і Францією, звідки у той час привозили сукно й оксамит», — говорить професор І. Ковальова. На її думку, в цілому знахідки на Кодаку говорять про міцні зв’язки правобережної України з Європою, тоді як на лівому березі Дніпра прослідковувався вплив Росії.

Цікаві результати дали розкопки кріпосного валу. З’ясувалося, що всередині знаходилися обшиті деревом підземні ходи й каземати, в яких зберігалися боєприпаси. Серед знахідок було й невелике гарматне ядро — свідчення бурхливої військової історії Кодака. Ця фортеця, побудована на першому порозі в закруті Дніпра, була опорним пунктом польської адміністрації на «сходних кресах», поки її не захопили після тривалої облоги війська Богдана Хмельницького. «Розкопки на Кодаку, безумовно, варто було проводити, — погоджується професор Вроцлавського університету Павло Кончевський. — Дивовижно було дивитися і тримати в руках старовинні речі, які чотири століття пролежали в землі. Крім того, ми з цікавістю спостерігали, як працюють наші українські колеги і можемо сказати, що техніка розкопок дуже схожа. Думаю, що це лише початок нашої співпраці, яку заклала міжнародна експедиція».

У довгостроковій перспективі наукової і культурної співпраці двох сусідніх країн упевнений і голова Дніпропетровської облради Євген Удод. Він запевнив, що наступного року дніпропетровські археологи поїдуть до Вроцлава, щоб взяти участь у розкопках на території Нижньої Силезії. За словами глави Дніпропетровської облради, результати нинішньої експедиції будуть висвітлені в спеціальній брошурі, а восени в одному з музеїв Дніпропетровська відкриється виставка артефактів, знайдених на Кодаку. Розкопки в старовинній фортеці тепер продовживатимуть українські археологи.