«Наука – це круто»

Літня школа «Дня» продовжує поповнювати свій інтелектуальний раціон. Гостями редакції вже були політики, економісти, журналісти, але цього разу учасників ЛШЖ буквально ошелешила зустріч з людиною, яку школярі згодом назвали «епатажним астрофізиком». Науковець, експерт із застосування космічних методів дослідження та використання супутникових спостережень земної поверхні для оцінки ризиків та небезпек, а також активний блогер газети «День» Юрій Костюченко поповнив лави «професорів» Літньої школи і одразу став одним із найулюбленіших викладачів.

Ще на початку зустрічі гість зазначив: «Що я тут роблю? Я прийшов сказати, що наука – це круто. Тому що це єдина галузь людської діяльності, яка дає відчуття свободи та справжнього щастя. Та наука закінчується там, де закінчується математика».

Юрій Костюченко підготував для школярів презентацію про глобальні зміни довкілля. Протягом години науковець розповідав про такі виклики людства, як продовольство, вода, енергія та кліматичні умови. Кожна п’ята людина на Землі голодує та не має вільного виходу до водних ресурсів, більш ніж 2,5% населення не забезпечені електроенергією, щоденно близько 24 тисяч дітей гинуть через бідність, а 72% населення планети живе менше як на один долар у день. Вражаючі факти. «У сучасному світі склалася така ситуація, що все пов’язано з усім. Кожна дія та кожне слово мають свою вагу. А у вашому випадку кожне слово – це дія. Ми є частиною глобального простору, а тому маємо знати його процеси», - підсумував науковець.

Спершу Юрій Костюченко висвітлив роль політики та громадянського суспільства у житті науки: «Політична воля спрямована на вирішення кон’юнктурних інтересів, а не стратегічних. Влада живе від виборів до виборів і їй не цікава стратегія на 30 років. Якщо зміниться громадянське суспільство, то зміниться ситуація щодо прийняття рішень. Політики будуть відповідальними перед суспільством та не зможуть більше нехтувати нашою думкою».

Розмова настільки захопила учасників, що зустріч із формату конференції одразу трансформувалася у інтелектуальну бесіду «на рівних». Одразу ж виникли і невеликі дискусії. На питання учасниці Літньої школи Наталі Понеділок про причини відриву науки від суспільства Юрій Костюченко подав власне нестандартне бачення цієї ситуації: «Це проблема не людей, а вчених, які мають відчуття елітарності та не хочуть розмовляти з народом доступною мовою. Ось тому наука стала складною. Проблема в тому, що вчені не хочуть спілкуватися».

Школярі також цікавилися такими темами як фінансова криза, наслідки лісових пожеж у Карпатах, продуктивність екосистеми, аграрні технології та навіть дослідженнями ядерних реакторів на холодному синтезі. У контексті розмови не вдалося оминути й болючого питання відсутності серед українського населення екологічної культури: «Україна має деформоване сприйняття ризиків. Причиною є некваліфіковане подання інформації спеціалістами. Будь-яка експертна думка не має бути сенсацією, «страшилкою» для населення. Треба обережніше ставитися до слова та ретельніше добирати інтонацію. Тільки так можна привити населенню здоровий глузд та відповідальність». 

Науковець зміг за десять хвилин розвіяти міф про ризик вживання генномодифікованих продуктів: «Сама по собі комбінація генів не може бути шкідливою. Не знаю, чи будете ви здивовані, якщо я скажу, що вся наша кукурудза, соя, майже весь горошок, 60% томатів, 40% картоплі та десь 40-55% солодкого перцю генномодифіковані. Мені дуже дивно бачити на етикетках звичайної питної води надпис «без гмо». Модифікувати можна тільки те, що має гени, а їх має білок, а у воді білка немає. Та якщо на шоколаді написано «без гмо», то тут щось не так. До складу шоколаду входить лецитин, який виробляється або з соняшника, або з сої. Та соняшниковий лецитин дорогий, а соя генномомодифікована».

Одним із актуальних і неоднозначних питань, які сьогодні стоять перед Україною є переспективи видобутку сланцевого газу. Школярі скористалися нагодою дізнатися думку фахівця щодо цього питання: «Ризик досить високий. Рідина невідомого складу може піти по тріщинам та дійти до водоносного горизонту і тоді ми будемо її пити. Та я вважаю, що тут є ще елемент певної змови, бо американці можуть дізнатися склад рідини,а ми не можемо, бо це таємниця компанії видобувача. Єдине на що я сподіваюся, що сланцевий газ все ж ніхто не буде видобувати».

На запитання щодо джерел фінансування витратних дослідницьких проектів, науковець відзначив, що «Третина того, що я сьогодні представив – це пряме бюджетне фінансування академії, третина – це гранти держави, що йдуть через різні агентства: Міністерство наук, академічні гранти, державний комітет з інновацій, а третина – це міжнародні проекти. Так, це правда, що в нас немає грошей. Тому наші фахівці мало публікуються на Заході. Щоб опублікувати конкурентоспроможну статтю у нормальному журналі треба представити нормальний результат, а його треба отримати на конкурентоспроможному обладнанні у результаті використання даних, які також коштують грошей. Всі ці дослідження у відомому журналі коштують 100-200 тисяч доларів. У журналах «Nature» або «Science» всі дослідження, які мають бути основою статті, коштують до мільйона доларів. Все, що ми можемо запропонувати людству – це інтелектуальні ресурси».

Для «літньошколярів» ця зустріч стала справжнім відкриттям, бо це вперше вони зустрілися з фізиком, який настільки просто та доступно розповідає про складні наукові процеси. У школярів «Дня» з’явилася реальна можливість поспілкуватися не тільки на теми сучасного стану довкілля, наукових розробок, а ще отримати майстер-клас умілого формулювання думок.

«Ми живемо у дуже небезпечному та нестабільному світі, в якому можна вижити лише разом. Ставлення людей до екології має змінюватися на рівні освіти, бо на тому, що людина бачить, не вичерпуються проблеми навколишнього середовища», - підсумував Юрій Костюченко.