"До побачення, Єнс!"

У Норвегії, як і передбачалося, перемогу на парламентських виборах у понеділок здобула правоцентристська коаліція. Зокрема, Права консервативна партія на чолі з Ерною Солберг отримала 48 мандатів, збільшивши своє представництво у стортингу на 18 мандатів. Партія прогресу, яку очолює також жінка – Сів Єнсен, здобула 29 місць, зменшивши своє представництво у парламенті на 12 мандатів. Ліва ліберальна партія на чолі також із представницею слабкої статі Триною Скай Гранде матиме в парламенті 9 мандатів. І Християнська народна партія, яку очолює Кнут Арільд Харайде отримала 10 місць. Разом у правої коаліції - 96 мандатів, тобто абсолютна більшість у 169-містному парламенті.

Цікаво, що Норвезька робітнича партія, яку очолює чинний прем’єр Єнс Столтенберг, отримала найбільше голосів серед усіх партій - 55, але у порівнянні з виборами  2009 року вона втратила 9 місць. І тепер зі своїми партнерами по ліній коаліції вона має всього 72 багнетів у стортингу.

Прикметно в даній ситуації, що за урядування Столтенберга країна мала непогані економічні показники, зростання економіки, низький рівень безробіття, та й сам він досить популярний, уміє дебатувати.

Але виглядає так, що більшість норвежців втомилися від Столтенберга за вісім років його перебування при владі.

З іншого боку, люди повірили обіцянкам правих, які насправді в цій країні не такі вже й консерватори, а скоріше –ліберальних поглядів. Зокрема гаслами правої консервативної партії є "Нові ідеї та кращі рішення" та "можливості для всіх" на тлі синього кольору. Цими гаслами було прикрашено хол готелю Radisson Blu Scandinavia в центрі Осло, де через годину після завершення  голосування прихильники цієї партії святкували перемогу.

До речі, на відміну від подібних святкувань в Україні, алкогольні напої – пиво чи вино – тут кожен бере за свій рахунок. Тут усі обнімались, і серед прихильників цієї партії  було чимало представників інших національностей.

На великих екранах всі могли бачити, що відбувається в інших партіях. Спочатку по телебаченню в прямий ефір включили виступ Сів Єнсен перед своїми прихильниками, які сиділи за столами в якомусь ресторані. Єнсен була у сукні з червоними яблуками – символом її партії, яка називає себе прихильницею свободи. І її слова "Я довго чекала, щоб сказати це: до побачення, Єнс!" у холі Radisson Blu Scandinavia зустріли з величезним оплесками.

Дещо напруженіше слухали тут виступ Столтенберга, який заявив: «Я розчарований, але моя партія набрала найбільше голосів, і майже такого не було в історії, щоб одна партія перемагала тричі підряд на виборах». І коли він сказав, що його партія буде відповідальною опозиційною партією, ці слова зустріли оплесками.

І найбільше, зрозуміло, тут вітали свого лідера, довго вигукуючи: «Ерна, Ерна!». Її майже п’ятнадцятихвилинну промову супроводжували оплесками й вигуками «Ерна!» майже після кожного речення. "Сьогодні виборці забезпечили історичну і велику перемогу для правоцентристів. І ми дамо країні новий уряд", - заявила Столберг, яку прозвали "Залізна Ерна" за її жорстку позицію, яку вона займала в уряді з 2001 по 2005 роки. Вона віддала належне Столтенбергу за те, як він справлявся з економікою під час криза. Солберг водночас зазначила, що попереду робота на чотири роки, яку вони починають зараз.

Треба додати, що це її третя спроба у боротьбі за крісло прем’єра. Окрім того, будучи бой-скаутом вона переборола таку хворобу, як дизлексія.

І тепер 52-річна Солберг стане другою жінкою-прем'єром у Норвегії й першим прем’єром від Консервативної партії після 1990 року. І в цьому уряді щонайменше дві найвищі посади, якщо не три, обіймуть жінки. До речі, лідером Центристської партії також є жінка – Лів Сігн Наварсете. І це є свідченням того, що жінки по-справжньому є впливовими не тільки в повсякденному житті, а й у політиці.

Нагадаємо, що консерватори обіцяли диверсифікувати економіку, щоб вона не залежала від нафти, приватизувати державні компанії, скоротити деякі найбільші у світі податки, щоб дати приватному сектору більше свободи.

Однак, на думку оглядачів, найскладнішим завданням для Солберг буде втамувати Партію прогресу, яка виступає проти імміграції, податків і вперше увійде до уряду. Експерти допускають, що залучення Партії прогресу в уряд змусить Солберг піти на деякі поступки щодо витрат і податків, а також на символічний жест щодо імміграції. Що стосується останнього питання - імміграції, Норвегію зв'язують міжнародні зобов’язання, тому уряд мало що може тут зроби. З іншого боку, економіка країни потребує нових працівників, оскільки рівень безробіття становить менше трьох відсотків.

Праві партії знайдуть спільну основу щодо приватизації, оскільки вважають, що державний сектор став дуже великим. Солберг уже заявила, що Норвегія подасть частину своїх акцій у Statoil і Telenor.

Окрім цього, вона повідомила, що у п’ятницю партія збереться, щоб призначити офіційних переговірників, і новий уряд почне роботу після того, як уряд, який іде у відставку, представить 14 жовтня бюджет на 2014 рік.

Вибори в Норвегії дещо залишили в тіні референдум, який проводився в Осло щодо подання заявки на проведення зимових Олімпійських ігор-2022. Спочатку виборчі комісії підраховували результати парламентських виборів, тому про референдум нічого не говорилось. І лише під ранок стало відомо, що 55% норвежців, які взяли участь у референдумі, підтримали рішення міської влади столиці Норвегії поборотися за право провести Ігри. Для багатьох цей результат став несподіваним, бо раніше більшість жителів міста виступали проти подання заявки через передбачувані витрати на це. Однак перед референдумом влада пояснила, що це насправді коштуватиме не так і багато, і мешканці зробили вибір на користь подання заявки. Тим більше, що майже в центрі міста є лижний трамплін, До якого ходить метро.

Треба відзначити, що формальну заявку на проведення Олімпіади-2022 поки що подала лише Алма-Ата, також стало відомо, що міська влада Барселони має намір подати заявку в МОК. Ну, і українська влада заявляла про намір подати заявку на проведення Ігор в Карпатах у 2020 році. Але тепер, після  того як така багата країна, як Норвегія, заявила про намір провести Олімпіаду у себе, шанси України виглядають у цій компанії значно гіршими. Але хто не бореться, той і не має шансів.