Про три орієнтири для успішного фермера

В умовах обмеженості земель і матеріальних ресурсів на перше місце для керівників великих компаній виходить чинник успішності компанії. Такого висновку дійшли експерти і керівники великих агрокомпаній в ході міжнародної конференції «Ефективне управління великими агрокомпаніями: організація і стратегія», яку було організовано асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Перший — інвестиції. «Поточний рік покаже, наскільки господарства в Україні хороші або погані з точки зору господарювання. Для багатьох компаній 2013 стане перехідним, коли багато хто замислиться й переосмислить, як правильно вести бізнес», — висловлює своє бачення подальшого розвитку галузі президент УКАБ Алекс Ліссітса. За його словами, в останні 4 роки, окрилені значним підвищенням цін на агропродукцію, багато інвесторів кинулися вкладати в АПК, не розуміючи при цьому його специфіки. Тому зараз і зіткнулися з різними проблемами.

«Вже сьогодні ми бачимо, як для збільшення обсягів виробництва в умовах обмеженого земельного ресурсу в сільському господарстві у світі активно застосовуються сучасні агротехнології. Провідні українські агрокомпанії, завдяки впровадженню сучасних технологій, також досягають високих результатів. Однак Україна вимагає істотних інвестицій в агросектор», — відзначає одне з головних завдань для галузі АПК президент аграрної компанії Harmelia Джон Шморгун. Найбільшою проблемою сучасного агробізнесу, на його думку, є контроль і управління макроризиками.

Другий — вертикальна інтеграція. Кращим рішенням для мінімізації цих ризиків експерти назвали ефективну модель організації бізнесу. «Вертикальна інтеграція є найбільш важливим і надійним способом для забезпечення стабільності великих аграрних компаній. Завдяки цій моделі бізнесу можна якщо не повністю захистити, то хоча б максимально убезпечити себе від ризиків», — відзначає директор з досліджень Данського НДІ харчової і ресурсної економіки Могенс Лунд. Щоб уникнути цих ризиків, говорить він, необхідні захищені канали для продажу продукції. У цьому обіцяє допомогти держава.

Третій — ринки збуту. За словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Івана Бісюка, цьому сприятиме підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. «Це дає можливість диверсифікувати наші кроки в перспективі. Ми говоримо про ринки збуту з 500 мільйонами чоловік (без Румунії і Болгарії), а разом з ними — про 600 мільйонів мешканців ЄС», — підкреслив він. Як розповів Бісюк, Україна з ЄС вже погодила митні збори й експортні квоти по 1800 торговельних лініях. Залишилося ще 339, зокрема по зерну, м’ясу, молоку. За його словами, Україна зможе постачати в ЄС 40 тисяч тонн м’яса свинини, 12 тисяч тонн телятини, 36—40 тисяч м’яса птиці. «Зрозуміло, що при виробництві в 1,15 мільйони тисяч тонн м’яса птиці (а з відкриттям Вінницького проекту, який реалізує МХП, будемо до 1,5 мільйонів тонн) за великим рахунком право на експорт 40 тисяч тонн істотної ролі не відіграє», — говорить він. Однак за словами Бісюка, важливі не обсяги, а можливість українських компаній диверсифікувати свої постачання за рахунок ринків країн-учасниць ЄС. «Це дає значні надії на перспективу розвитку агросектору в перспективі», — підсумував він. За його словами, цього року чекаємо приросту виробництва валової агропродукции на 8,2—9,3%. При цьому, за словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України, «обсяги прямої держпідтримки обмежені й розраховувати на поліпшення ситуації з фінансуванням не доводиться».

Де взяти гроші? Присутні на конференції дійшли єдиного висновку — запустивши вільний ринок сільськогосподарських земель. Але відразу ж тут уточнюють: «Навряд чи він скоро запрацює».

«70% опитаних власників паїв проти відкриття ринку землі. Тому не думаю, що найближчим часом зміняться правила гри», — називає одну з головних причин Ліссітса. За його словами, країна вже бачила, як в 90-і роки розпайовували сільгоспземлі. «Роздали й думали, що створимо 6 мільйонів господарств. А все закінчилося хаосом. Тому, я переконаний, що у влади вистачить досвіду, щоб до 2016 року не запроваджувати ринок землі, поки не пройдуть президентські вибори», — відзначив Ліссітса.

Заступник голови правління, керівник департаменту корпоративного бізнесу УкрСиббанк BNP Paribas Group Жан-Люк Дегель також не вірить, що сільгоспземля скоро продаватиметься. Він вважає, що вільний ринок, який запускає в дію Закон «Про обіг земель», ухвалять не раніше ніж через 5 років.