Внесок у створення безпечного світу

Схоже, що Президент України Віктор Янукович досить ефективно використав свій триденний візит до США, приводом до якого була участь у 68-й сесії Генеральної асамблеї ООН. У своєму виступі з трибуни ООН, він підтвердив незмінність європейського курсу, готовність України й надалі робити вагомий практичний внесок у створення безпечного світу, а з нагоди 20 річчя підписання Будапештського меморандуму в 2014 році виступив з ініціативою проведення конференції ядерного роззброєння та нерозповсюдження.

«Очікуємо, що участь у цьому форумі візьмуть держави-гаранти, країни, що наслідували приклад України, а також всі інші зацікавлені сторони. Сподіваюся, що такий міжнародний захід стане слушною нагодою повернутися для предметного розгляду питання «негативних» безпекових гарантій. Продовжуємо наполягати: гарантії безпеки для держав, які відмовилися від своїх ядерних арсеналів, і для країн, що не входять до військових союзів, мають бути відображені в юридично зобов’язуючому міжнародному документі», — наголосив Президент.

Він також висловив сподівання, що Україна стане непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2016—2017 років.

Говорячи про європейську інтеграцію, Президент зазначив: «через призму сталого розвитку розглядаємо також і євроінтеграційні прагнення України, які є визначальним вектором розвитку країни». Він висловив впевненість у тому, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС «стане важливим інструментом підвищення добробуту громадян України і, відповідно, сприятиме досягненню нашою країною цілей розвитку тисячоліття».

Дехто з експертів очікував, що «родзинкою» виступу Януковича на ГА ООН стане формальна пропозиція допомогти утилізувати сирійську хімічну зброю. Але з незрозумілих причин цього не прозвучало. Натомість Янукович висловив сподівання на політико-дипломатичне врегулювання цього конфлікту і підтримав план Росії і США щодо передачі міжнародній спільноті сирійської хімзброї та її подальшого знищення. «Україна протягнула руку допомоги сирійському населенню, надаючи допомогу через механізми ООН. Сьогодні ж закликаємо усю міжнародну спільноту долучитися до цієї гуманітарної місії», — відзначив він.

Тема Сирії обговорювалась під час розмови Януковича з Обамою. «Ми дуже коротко обмінялися інформацією по Сирії. Я підтвердив, що будь-який мирний шлях завжди краще будь-якої, навіть короткої війни, ...яка веде до гуманітарної катастрофи», наводить його слова прес-служба Президента.

Як і планувалось Президент України встиг поговорити і з генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном. Зокрема, він повідомив його про те, що фрегат ВМС України «Гетьман Сагайдачний» уже вирушив для участі в місії «Океанський Щит» у рамках боротьби з морським піратством.

Під час зустрічі із журналістами Янукович розповів, що Україна прагне в майбутньому досягти енергетичної незалежності і продовжує працювати над диверсифікацією постачання енергетичних ресурсів. А в інтерв’ю агентству Bloomberg він також розповів і про загрози і приниження з боку Росії щодо євро інтеграційного курсу України. «Це не допоможе нашим відносинам, і не показує Росію з хорошої сторони», — підкреслив Глава України.

Він також розповів, що вчора ввечері у нього заплановано ряд зустрічей з відомими енергетичними компаніями, в тому числі ExxonMobil, Shell. «Скоріше за все будуть підписуватися відповідні документи... Переговори, до речі, тривають ще й зараз, тому що це також питання не прості, є багато юридичних і технічних питань, але фактично ці рішення вже прийняті», — цитує прес-служба слова Януковича.

Треба зазначити, що Президент, перебуваючи у США постійно зустрічається і веде переговори з керівництвом провідних американських енергетичними компаніями. І це, приносить, результати. Зокрема його домовленості з керівництвом Chevron і Exxon Mobile в Чикаго у травні минулого року уже реалізуються.

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

«НАЙВАЖЛИВІШЕ — ПІДТВЕРДЖЕННЯ БАЖАННЯ УКРАЇНИ ІНТЕГРУВАТИСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ»

Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США і Канаді:

— Як директор Інституту сталого розвитку України ім.В.Вернадського, я можу вітати звернення Президента України на сесії ООН з такою риторикою. Сталий розвиток — надзвичайно важливий вектор розвитку всіх держав, який був проголошений в 1992 році в Ріо-де-Жанейро як мета міжнародного розвитку держав. Він включає в себе три дуже важливі елементи: збалансований розвиток промисловості та індустрії, соціальний та екологічний розвиток. Це має на меті збалансування цих трьох сфер. Адже не можна те, що ми бачимо сьогодні в Україні — за рахунок індустріального розвитку знищувати екологічне довкілля. Якщо всерйоз подивитися, а моя думка така — термін «сталий розвиток» повинен стояти в Конституції України, бо це надзвичайно важливий елемент плану побудови майбутньої держави. Я думаю, що це — новий елемент, тому що досі це ніде не звучало. Думаю, що керівники України не розуміли, що таке сталий розвиток. Тепер це прозвучало і треба розвивати це і відповідним законодавством в Україні, і відповідними рішеннями уряду.

Другий важливий момент — пропозиції по Сирії. Зрозуміло, що Україна — миролюбна країна, яка має значний авторитет в проведенні миротворчих операцій в світі, країною, яка запропонувала вирішення проблеми хімічної зброї — дати можливість українським спеціалістам попрацювати в сфері знищення хімічної зброї.

Третій елемент — проголошена мета України стати членом Ради Безпеки ООН. Таку ініціативу треба вітати. Це хороша перспектива, бо Україна, як непостійний член Ради Безпеки ООН братиме участь у вирішенні найгостріших, найболючіших, найактуальніших проблем міжнародного життя. І тим самим вона підвищуватиме свій міжнародний авторитет. Я думаю, що кандидатура України може отримати вельми серйозну підтримку серед членів ООН, хоча це досить непростий процес, тому що там будуть кандидатури і з Європи, Азії та Африки і т.д. Це складний процес, який відбувається шляхом довгих консультацій і переговорів. Наша оонівська дипломатія довела, що можна вирішувати ці непрості питання.

Найважливіше — підтвердження бажання України інтегруватися до Європейського простору, стати членом великої європейської сім’ї. Гадаю, це дуже важливо, що ця теза пролунала в ООН напередодні Вільнюса. Цим Президент підтвердив ще раз волю Української держави приєднатися до Зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Звичайно, ці декларації потрібують деталізації і конкретних проектів. Самі тези — чудові, але не конкретизовані із-за короткої промови. Хотілося би, щоб ця промова не залишилася просто виголошеною з трибуни ООН і не підтвердженою на практиці (як це часто бувало). Хотілося би, щоби ця промова була максимально конкретизована і були можливості її реалізації.

«Я ПОВНІСТЮ ПІДТРИМУЮ ПРАГНЕННЯ НАШОЇ КРАЇНИ ОТРИМАТИ ПРАВО НАЛЕЖАТИ ДО РАДИ БЕЗПЕКИ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ України:

— У промові було кілька речей, які потребували би, щонайменше свого розвитку і ті ідеї, які є для України справді важливими. Це, зокрема, і головування в Раді Безпеки не на постійній основі, а ширше — її формування.

Для кожної країни надзвичайно важливо — належати, бодай на тимчасовій основі, до країн, які розглядають найбільш актуальні, гарячі проблеми у світі, і які можуть впливати на події. Звичайно, той формат, який був адекватним одразу після Другої Світової війни, сьогодні не повною мірою відповідає реаліям. Тому вже не один рік, якщо не десяток, йдуть доволі складні і поки, на жаль, безуспішні консультації стосовно реформи Ради Безпеки ООН. Однією з пропозицій є те, щоб країнам Східної Європи виділили один голос в оновленій раді. Однак, поки що, на превеликий жаль, знайти порозуміння не вдається. Але це не виключає величезної відповідальності, яка покладається навіть в теперішньому форматі на всі країни, які обираються до цього органу. Тому я повністю підтримую прагнення нашої країни отримати в черговий раз право належати до цього головного органу, який підтримує мир і безпеку у всьому світі.

Що стосується ефективності цього органу, то виступи в Генеральній Асамблеї є обміном думками, а не способом вирішення питань. Тому загальна дискусія, яка розпочалася і яка триватиме декілька тижнів, призначена для того, щоб світові лідері обмінялися думками і висловили якесь своє бачення того, яким чином треба розвиватися нашим країнам далі. А рішення приймає інший орган — Рада Безпеки. Тому, не потрібно очікувати від генеральної асамблеї конкретних рішень по Ірану, Сирії чи по будь-якому іншому гарячому питанню. Це не її прерогатива. А те, що цих тем торкаються в ході обговорення — свідчить про те, що світова спільнота стривожена ситуацією в цьому регіоні і прагне знайти шляхи для вирішення цих питань.

Думаю, що промова Януковича була достатньо адекватною тій ситуації, яку переживає Україна.

Що стосується доцільності участі у такому форумі, то це потрібно робити, тому ще це найвища політична трибуна світу, з якої кожен глава держави намагається поінформувати світову спільноту про своє бачення розвитку ситуації і в світі, і в своїй країні. Думаю, що цим потрібно безумовно користуватися і це хороший спосіб для того, щоб голос країни почули.