«Погода грається з нами у кота-мишки»

До свого професійного свята — Дня працівника гідрометеорологічної служби України, який відзначається 19 листопада, науковці Українського гідрометеорологічного інституту представили короткотерміновий — до 2030 року, середньотерміновий — до 2050 року і довготерміновий — до 2080—2100 року прогнози зміни клімату в Україні. Висновки: тепла пора року буде тривалішою, зими будуть теплішими, хоча окремі періоди можуть бути екстремально холодними. Вересень буде холоднішим, грудень-січень — теплішими, ніж зазвичай. Морозів та снігу тепер слід чекати й у березні. Літо наставатиме у квітні-травні — теплим або одразу дуже теплим. Фахівці очікують, що кількість спекотних днів з температурою вище 30 градусів улітку зростатиме. Також у літній період опадів істотно меншатиме, і це метеорологи вважають тривожною тенденцією. Зате коли опадів більшатиме — то вони будуть у вигляді сильних злив. Побільшає опадів і в зимовий період. Снігопади будуть сильними і тривалими.

Аналіз показав, що до 2030 року найбільше потепління в Україні очікується влітку на північному сході й у південних областях. У 2030—2050 роках зростатимуть мінімальні температури із жовтня до квітня, у травні й вересні вони будуть більш-менш типовими, а влітку денна температура зростатиме. У 2080—2100 роках прогнозується підвищення всіх температур з максимумом у північному регіоні. Найменше змін кліматологи очікують у західному регіоні України.

Кліматологи кажуть: зміна клімату сьогодні — надзвичайно швидка: те, що раніше відбувалося протягом 1400 років, зараз відбувається протягом одного покоління. Наприклад, тільки за останні два десятилітня температура в Україні підвищилася на 0,8 градусів щодо кліматичної норми. При цьому найбільше підвищення температури — у січні, майже на 2 градуси, та в липні — на 1,4 градуси.

При цьому в холодну пору метеорологи спостерігають значне зростання мінімальної температури, а в теплу — максимальної. Це зумовило зменшення тривалості холодного періоду в Україні — на 5—28 днів. Паралельно зараз метеорологи спостерігають в Україні тенденцію до збільшення тривалості теплого періоду: він починається навесні на 15—20 днів раніше і восени закінчується на 1—6 днів пізніше. Ще одне спостереження: протягом останніх десятиріч в Україні намітилася тенденція до зменшення середньої та максимальної швидкості вітру. Отже, стає менше таких небезпечних природних явищ, як хуртовини й пилові бурі.

КОМЕНТАР

Володимир ОСАДЧИЙ, директор Українського гідрометеорологічного інституту, член-кореспондент НАН України:

— Зміна клімату — це проблема № 1 в усьому світі: так, ЄС витрачає 20% свого бюджету саме на проблему адаптації до цих змін. Україна не є винятком, хоч ми й розташовані в помірних широтах. Наша країна належить до тих кліматичних зон, де зміна клімату проявляється не так виразно, як, скажімо, у північних широтах. Коли говорять про зміни клімату, передусім ідеться про зміни температури — глобальної, за рік, за місяць. Але проблема в тому, що зазнає змін уся кліматична система: і термічний режим, і режим опадів, і режим зволоження, вітру, сонячної радіації. Тобто відбуваються зміни всіх кліматичних ресурсів і взаємозв’язку між ними. Дуже показовий приклад — пам’ятна заметіль у березні цього року. Якби подібний снігопад трапився років 30—40 тому, то у Києві була б катастрофічна повінь, як 1917, 1930 і 1970 рр. Причина в тому, що глибина промерзання ґрунту була не один-півтора метра, як 1930 р., а всього лише кілька десятків сантиметрів. І тому величезна кількість вологи, яка сформувалася в зимовий період, пішла у землю. Тому й такий парадокс: у Києві випала трьохмісячна норма снігу, а катастрофічної ситуації немає. Це — конкретний приклад того, як кліматичні зміни водять нас за ніс. Природа грається з нами в кота-мишки.