Без переговорів Майдан не розійдеться

Учорашній день поставив свої мітки в історії українського Євромайдану. Чи не найпомітніша — це зустріч заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд із лідерами опозиції. До чого вона їх закликала і що обіцяла? Про це ми дізнаємося згодом, якщо тактика опозиції якось зміниться. Не менше запитань викликає також блокування офісів Євросоюзу в Києві так званими тітушками. Що у них на умі? Посварити Європу з Євромайданом, завадити представникам Заходу проводити в Києві посередницькі місії? Продемонструвати, що не весь український народ виступає за євроінтеграцію? Однозначних відповідей поки що немає.

Утім, приблизно в той самий час у Києві, причому вперше, можна було почути і відповіді на багато запитань, які цікавлять сьогодні більшість українців. Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провели дослідження (опитано 1037 осіб), яке дозволило дати відповідь на запитання: «Хто стоїть на Майдані-2013, чому і за що?». Як розповіла журналістам Бекешкіна, на Майдані зібралась приблизно рівна кількість киян і приїжджих (у суботу 43% мітингувальників становили кияни і 54% — приїжджі, у неділю це співвідношення змінилося: кияни — 57% і приїжджі — 46%). Абсолютна більшість протестувальників не належить до жодної партії. Членами партій є лише 4%, громадських організацій — 3,5% і 1% належить до громадських рухів.

На Майдані, згідно з результатами дослідження, 56% чоловіків і 44% жінок. Український протестувальник, як показало дослідження, молодший, ніж у середньому населення країни — йому 36 років. Він освічений. У 64% — вища освіта, у 22% — середня і середня спеціальна, у 13% — незакінчена вища. За родом занять серед учасників Майдану найбільше фахівців із вищою освітою, 12% — студентів, 9% — підприємців, 9% — пенсіонерів, 8% — керівників і 7% — робітників.

Основною причиною участі в акціях протесту для 69,6% опитаних стало жорстоке побиття демонстрантів у ніч на 30 листопада. 53,5% протестувальників обурила відмова Президента України Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. 49,9% — вказали, що їх привело на Майдан прагнення змінити життя в Україні на краще. 39,1% хотіли б бачити у країні нову владу, 18,9% обурені згортанням демократії і загрозою диктатури. 16,9% побоюються вступу до Митного союзу. І лише 5,4% опитаних причиною свого виходу на Майдан назвали заклики лідерів опозиції, 6,2% пов’язали це з впливом своїх друзів, колег і родичів, 5,2% говорили про бажання помститися владі за все, що вона робить у країні (дослідження показали, говорить Бекешкіна, що українці — не мстивий народ), 2,2% вважають, що на Майдані весело і цікаво.

За словами Бекешкіної, Майдан був значною мірою стихійним і не є технологією або чимось іще. 92% приїжджих сказали, що приїхали самі. Партії привезли лише 2%. «Це був справді порив людей», — говорить соціолог і уточнює, що приблизно така сама структура й у населення країни в цілому. «Майдан був справжньою реакцією народу, а не лише партій. Він вийшов із певних, цілком очевидних мотивів, без якогось стороннього впливу», — повторює соціолог.

Говорячи про настрої на Майдані, Бекешкіна стверджує, що багато хто там налаштований дуже серйозно і навіть виключає можливість переговорів. Але більшість все-таки схиляється до того, що переговори вести необхідно. Причому не лише владі й опозиції, але й із залученням громадських активістів і за посередництва міжнародних структур. Водночас, на думку Бекешкіної, «якщо влада йтиме на радикалізацію ситуації, цілком імовірно, що радикалізуватиметься і Майдан, адже ми бачимо, що кількість тих, хто готовий вдатися до більш радикальних методів, доволі суттєва, і, як кажуть — саме воно не розсмокчеться, як на це сподіваються».

Бекешкіна також зазначила, що революцію не можна спрогнозувати. «Соціологи постійно попереджали, що готовність до протестних акцій в Україні висока, — говорить вона. — Тобто соціологи прогнозували, що такі виступи можуть бути, але такої масштабності, звісно, вони не очікували. Розумієте, можна заміряти температуру, але ніхто не знає, що стане поштовхом. Жоден соціолог не прогнозував такої повністю тупої дії влади, як жорстоке побиття беззахисних, неозброєних студентів на Майдані, і ми бачимо, що основним мотивом було це», — констатувала соціолог.

Революцію справді важко спрогнозувати. Але «День» запитав: а чи можна її організувати? Адже, як кажуть, зараз у Києві чимало фахівців, що мають у цьому великий досвід. Бекешкіна відкинула таку можливість і ще раз повторила дані про те, що 92% тих, хто приїхав на Майдан з українських регіонів, — зробили це самі.