Iз 20-ти до 9-ти

Уряд готується 2014 року зменшити чисельність податків для бізнесу. «Гадаю, їхня кількість скоротиться до 9—10», — поділився планами міністр доходів і зборів України Олександр Клименко. Хоча, зізнався він, економічна ситуація в Україні не сприяє кардинальному перегляду.

Нагадаємо, що до реформування фіскальної системи країну постійно закликає Світовий банк (СБ). В його останньому рейтингу Doing Business за показником «сплата податків» Україні відвели 164-те місце із 189 країн (плюс 4 позиції). Загалом же, за даними СБ, на складання податкової звітності та сплату податків в Україні витрачається 390 годин на рік. Тому податкові зміни — один із ключів до грошей інвесторів, кажуть там.

У владі наче це розуміють, але, попри поради міжнародних кредиторів, пропонують свої варіанти змін. Днями парламент переніс на 2015 рік зниження ставки ПДВ з 20% до 17%, але знизив ставку податку на прибуток з наступного року з 19% до 18% (хоча у Податковому кодексі йдеться про 16%). Із 1 січня на 14% зростуть ставки акцизного податку на спирт та інші алкогольні напої (на пиво, натуральне вино, сидр і пері він залишиться незмінним). На два роки продовжили звільнення від ПДВ операцій із зерновими, брухтом, необробленими шкурами, макулатурою і деревиною. Пільги зі ввезення на митну територію природного газу скасовують, а ставки збору за спеціальне використання лісових ресурсів збільшуються вдвічі. Ці та інші зміни, підтримані нардепами, дадуть державному бюджету додатково близько 35 мільярдів гривень. А от які саме з переліку податків Міндоходів планує скоротити — поки що у відомстві не говорять. Про можливі варіанти фіскальних скорочень «День» запитав експертів.

«Це рішучий крок на поліпшення бізнес-клімату. Прийшло розуміння, що більше податків, то більше шансів, що економіка буде в тіні. Тому треба скорочувати їх перелік», — говорить «Дню» перший віце-президент УСПП Сергій ПРОХОРОВ.

«Як ідея — це звучить непогано», — оцінюючи заяву Міндоходів, висловлює свою думку «Дню» керівник податково-юридичної практики Ernst & Young Володимир КОТЕНКО. Але треба подивитися законопроект, у якому втілюватиметься ця ідея. «З огляду на поточну ситуацію, бюджет чи країна не може дозволити собі суттєве скорочення надходжень від податків. Відтак, якщо скорочення відбудеться, то радше йтиметься про «перегруповання» існуючих податків, але у такий спосіб, щоб це не призвело до втрати бюджетних надходжень», — прогнозує Котенко.

У країні понад 120 податків (включаючи збори, які, по суті, мають фіскальну функцію), а не 20, каже «Дню» голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Батьківщини» Сергій ТЕРЬОХІН. Зменшувати їхню кількість можна і треба, на його думку. «Найпевніше, йтиметься про об’єднання кількох податків під однією назвою», — прогнозує народний депутат.

Нагадаємо, що подібну фіскальну ініціативу (з перегруповання податків) нещодавно розробив (законопроекти №3606 від 13.11.2013 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення умов ведення бізнесу» та №3607 «Про внесення змін у Бюджетний кодекс України у зв’язку зі скороченням кількості податків і зборів») і подав до парламенту заступник голови Партії регіонів, колишній віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Він пропонує скоротити кількість податків та зборів з 22 до 9, декларацій — з 115 до 26, кількості податкових платежів — з 172 до 52, а перекоси в адмініструванні ПДВ ліквідувати, скасувавши інститут податкових накладних та встановивши єдині обов’язкові реквізити первинних документів для стягнення цього податку.

Чи обере саме цей варіант Міндоходів для реформування — стане відомо  після Нового року. Але і без відповіді на це питання у бізнес-спільноти є своє бачення потрібних змін чинної податкової системи.

Прохоров каже, що бізнес чекає зменшення ставки ПДВ, 100% повернення експортного ПДВ та зниження навантаження на зарплату хоча б на 5% (сьогодні — від 37% до 52%).

Змінюючи податкову систему, на думку Котенка, треба врахувати три моменти. Перший — відмовитися від нематеріальних податків, вартість адміністрування яких співставна з надходженнями від них. «Їх лишилося небагато — це туристичний збір і — за паркування», — конкретизує він. Другий — переглянути якість чинних нормативних актів, за якими стягуються податки. Експерт розповів, що аналіз супровідних актів показує безкінечні внесення в них сотень змін від моменту прийняття. Через неякісну підготовку нормативного акта, потім постійно доводиться латати в цьому документі дірки, конкретизує Котенко. А з іншого боку, їх частий перегляд, на думку експерта, не що інше, як вирішення поточних завдань з наповнення бюджету. «Податки не повинні змінюватися пізніше, аніж за півроку до початку податкового періоду... Треба поважати правила, які забезпечать стабільність податкової системи», — робить висновок він. І третій — структура податків та їх переліку. «В умовах, коли маємо такий обсяг тіньової економіки, немає іншого способу залучити до сплати податків усіх, хто не хоче цього робити добровільно, аніж збільшення частки в структурі податків, саме податків на споживання, наприклад, підвищення ставки ПДВ, різноманітні акцизи, специфічні збори з певних операцій чи видів діяльності», — висловлює своє бачення експерт. При цьому Котенко підтримує рішення уряду з відстрочення зниження ставки ПДВ. «Більшість країн Європи підвищувала ставки податку ПДВ у кризові періоди, а не знижували. Тому це абсолютно виважене рішення. І не треба казати, що відбувається позбавлення когось якихось вигод. Якби знизили ставку ПДВ, то в бюджеті утворилася б дірка, яку треба закривати чим завгодно. І ми б зіткнулися з тим самим ПДВ, який би збирали у тих самих розмірах, але незаконними способами, або ж — з тиском стягнення прямих податків...» — пояснює він свою позицію. Інший варіант для збереження запланованого зниження ПДВ могло би бути скорочення видатків, каже експерт, але цього не відбувається.

Найголовніше у реформуванні системи податків, на думку іншого співбесідника «Дня» Сергія Терьохіна, — це не зміна назви. «Треба забрати квазіподаткові вилучення — такі, як адмінпослуги, державне мито, акциз на цінні папери», — пояснює він. А по-друге, — прибрати неефективні податки. Критерій ефективності для податку, за словами Терьохіна, простий: він має давати надходження у бюджет, не порушувати соціальну справедливість і не бути адміністративно затратним. У число таких податків, за його словами, не потрапляє податок на майно, збір якого з 2014 року стартує. «Теоретично, — розповідає голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками, — оподатковуватимуться маєтки заможних. Але, щоб з’ясувати, хто заможний, а хто — ні, треба направити армію податківців». Інший кричущий приклад податкової неефективності, за словами Терьохіна, міститься в нещодавно проголосованому в першому читанні законопроекті №2737 від 05.04.2013 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення консолідованої групи платників податків)» авторства трьох депутатів (О. Долженков, С. Глазунов, С. Фаєрмарк). Він міняє механізм сплати податку на прибуток для окремих підприємств. «Після підписання цього закону жоден з олігархів не стане платити податок на прибуток ...» — каже експерт. Суть документа така: учасники зі статусом «консолідованої групи» (входить кілька об’єктів, наприклад, завод, ІТ-підприємства, кілька газет) отримують право при визначенні оподатковуваного прибутку зараховувати суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток іншого учасника(ів) відповідної консолідованої групи. Зараз же цей податок сплачується з кожного підприємства окремо, пояснює Терьохін. Зміна правил означатиме, продовжує він, фактичне звільнення від податку на прибуток потужних бізнес-груп. «Лазівка», за словами Терьохіна, виписана для компаній, сукупний розмір виручки від реалізації товарів яких не менше ніж 5 мільярдів гривень, а сукупна вартість активів — не менше ніж 10 мільярдів гривень. Перше читання документ пройшов лише після того, як ці 10 мільярдів зменшилися в 10 разів, каже він. Якщо ж його проведуть повністю через Раду 12 січня і його підпише гарант, каже він, то всі олігархи будуть дуже задоволені, бо «податку на прибуток, як клас, для них не буде».

То скільки ж лишиться податків 2014 року? Міндоходів озвучило свій прогноз. «Я — за те, щоб був один податок, — на ідіотів. Але тут прийдеться робити політичну революцію», — іронізує в контексті запропонованих депутатами та урядом податкових змін Терьохін. Хоча, може, і не така це вже іронія, бо, попри силу-силенну фіскальних ініціатив і змін законодавства, користі від них податковій системі додається мало. Тому підтвердження — наше 164-те місце в рейтингу простоти ведення бізнесу за показником «сплата податків». Після підписання цього закону жоден із олігархів не стане платити податок на прибуток ...