Науковий оптимізм

Наприкінці 2013 року Національна академія наук визначилася з пріоритетами своєї роботи на найближче десятиліття. Її керівництво не втрачає надії зробити вітчизняну науку такою ж впливовою в сфері суспільних процесів, як і в розвинутих країнах.

Серед основних цілей — щоб в Україні були наукові дослідження й результати світового класу; щоб установи Академії мали визнання за кордоном; щоб були зв’язки науки з промисловістю й бізнесом. В результаті вчені вийшли на підсумковий критерій — наука має впливати на економіку, соціальну та культурну сфери, на життя в державі в цілому.

Це надзвичайно важко зробити в нинішніх умовах і при тому фінансуванні науки, яке сьогодні існує. Газета «День» уже писала, що в державному бюджеті України на 2014 рік на ці цілі передбачено 2 мільярди 660 мільйонів гривень — рівно стільки ж, скільки торік. Керівництво НАН говорить, що цього замало, щоб розвивати науку. Потрібно вдвічі більше.

Картину погіршує незадовільна, застаріла матеріально-технічна база: в Концепції розвитку НАН України на 2014—2023 роки зазначається, що понад 75% наукового обладнання і приладів експлуатують вже понад 20            років. На їхнє поновлення йде менше 1% загального фонду, визначеного державою на науку (має бути не менше 10%). Непрестижність професії, низькі зарплати, труднощі з житлом не мотивують молодь іти в науку.

Але найважливішою проблемою науковці вважають непривабливий інвестиційний клімат у країні. Саме співпраця науки з бізнесом дає найкращі результати: коли є взаємовигідна співпраця вчених та промисловців.

— Інноваційна діяльність — це ключове питання. Я вважаю, що багато негараздів, які є в нашому суспільстві й державі, пов’язані з тим, що Академію недостатньо фінансували. Але, можливо, є головна причина: в державі не було створено сприятливого інноваційного клімату, коли підприємці зацікавлені дружити з академічними інститутами і на цій основі створювати нові технології. Наука Фінляндії отримує 60—70% коштів на свій розвиток від зацікавлених бізнесменів. Ось про що ми мріємо: щоб держава відповідним законодавством дала нам можливість заробляти кошти самостійно; звичайно, бюджетні нам також потрібні. Тому в Концепції ми ставимо завдання розвивати технічний потенціал Академії для забезпечення реальних потреб розвитку України, розвивати інфраструктуру, зокрема технопарки, — сказав віце-президент НАН України, академік Антон НАУМОВЕЦЬ.

Основні проблеми, які стосуються інвестиційного клімату, — в законодавчій площині. Вони пов’язані з зобов’язаннями щодо захисту інтелектуальних прав, регуляторної політики, нерівноправності умов для зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Також, на думку науковців, інвестиційний клімат дуже сильно залежить від політичної та економічної стабільності в державі.

В Концепції також ідеться про проблеми, які є в Академії, й шляхи їх вирішення. Зокрема, мова йде про покращання координаційної аналітичної роботи, підвищення ефективності наукових досліджень, збільшення частки фундаментальних досліджень і спрямування їх на виконання прикладних завдань; розширення практики досліджень, які виконуються за комплексними програмами, проведення експертизи та стимулювання публікацій у рейтингових журналах, співпраця з університетами тощо.

КОМЕНТАР

Володимир МАЧУЛІН, головний учений секретар НАН України, академік:

— Пріоритетними тематичними напрямами розвитку науки і техніки на період до 2020 року є такі: перший — фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем; другий — розвиток інформаційних та комунікаційних технологій; третій — енергетика та енергоефективність; четвертий — раціональне природокористування; п’ятий — нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; шостий — створення нових матеріалів та речовин.

Першочергово ми приділяємо увагу державним програмам, затвердженим Кабміном, які й фінансуються ним (на сьогодні Академія наук бере участь у виконанні чотирьох програм). У нас є 50 наукових установ, які в рамках цих програм виконують близько 200 проектів. Ми сформували 20 академічних цільових наукових програм. В їхній реалізації беруть участь 100 установ, вони втілюють 700 наукових проектів. Також ми організували і здійснюємо конкурс науково-технічних проектів, які мають інноваційну спрямованість. Щорічно ми фінансуємо близько 40 таких проектів (практично кожен п’ятий із числа заявлених). Якщо сьогодні приблизно 25% коштів із загального академічного бюджету виділяється на конкурсну тематику, то Концепція передбачає збільшення цього відсотка до 50.