Багато слів — мало діла

Питання України, зокрема врегулювання політичної кризи, яка триває понад два місяці, стало чи не найголовнішим у порядку денному на цьогорічних засіданнях різних європейських структур. Минулого тижня Європарламент ухвалив резолюцію (вже четверту) щодо ситуації в Україні, закликавши ЄС приготуватися до можливого запровадження санкцій щодо українських урядовців, а також, щоб надати фінансову допомогу Україні задля стабілізації бюджетної ситуації.

Учора вдруге питання України розглядалося на засіданні Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ країн Євросоюзу. Причому воно було першим на порядку денному, хоча й розглядалося в контексті «Східного партнерства».

•  Напередодні західні ЗМІ писали, з посиланням на анонімних дипломатів, що на цьому засіданні міністри закордонних справ мають намір обговорити питання про підготовку до можливого введення санкцій ЄС проти України.

Ситуацію із можливим запровадженням санкцій підігравало те, що позиція партії канцлера ФРН Ангели Меркель — Християнсько-демократичного союзу — щодо кризи в Україні стала жорсткішою. «Якщо українське керівництво й надалі відмовлятиме в елементарних громадянських правах, то ми виступатимемо за те, щоб міжнародна спільнота запровадила санкції щодо окремих персон, проти пригноблювачів», — зазначається в резолюції за 8 лютого. Сама лідер партії Ангела Меркель заявила, що весь час виступає за те, щоб сторони конфлікту в Україні розмовляли, «щоб трансформаційний процес відбувся мирно», повідомило агентство dpa. Також Меркель  наголосила, що нині все ще робить ставку на досягнення рішення шляхом переговорів між українською владою та опозицією. Разом із тим правління ХДС привітало спільну пропозицію ЄС і США — надати Україні допомогу й цим врятувати її від банкрутства. «У відповідь ми очікуємо від київського уряду реформ, які гарантуватимуть права людини та оживлять економіку країни», — йдеться в документі ХДС.

Днем раніше, 7 лютого, перебуваючи з візитом у Римі, керівник зовнішньополітичного відомства Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр підтвердив, що в Німеччині обговорюють питання можливих санкцій проти українських чиновників. Нагадаємо, після заяви Штайнмаєра про можливі санкції щодо України, посла ФРН в Україні Кристофа Вайля викликали до українського МЗС. Як повідомляється на офіційній веб-сторінці українського зовнішньополітичного відомства, «увагу німецької сторони було привернуто» до слів Франка-Вальтера Штайнмаєра, які він сказав у понеділок увечері в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD щодо внутрішньополітичних подій в Україні. «Санкції ми повинні зараз продемонструвати як погрозу», — заявив тоді німецький міністр. За його словами, потрібно бути готовим до такого кроку, якщо ситуація в Україні не покращиться, а в переговорах між урядом та опозицією не намітиться поступ.

•  Схоже, що така ідея — запровадження санкцій — знаходить усе більше прихильників серед країн-членів ЄС. Про це також заявив перед початком учорашнього засідання міністр закордонних справ Чехії Любомир Заоралек. «Абсолютно неприйнятною є насильство і роль влади в залякуванні. Це нам дуже нагадує досвід соціалістичного минулого. Я абсолютно переконаний, якщо станеться ескалація насильства, я не бачу шансу уникнення санкцій. ЄС має використати всі інструменти, які він має у своєму розпорядженні», — цитує чеського міністра Reuters.

На думку, Заоралека, який минулого тижня зустрічався з Вікторією Нуланд, ключовий момент для ЄС настане в середині лютого, коли закінчиться запропонований Януковичем термін дії закону про амністію демонстрантів.

Перед початком засідання Ради ЄС Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон, яка минулого тижня була в Києві з дводенним візитом, сказала журналістам, що в неї буде можливість поділитися думками щодо ситуації в Україні. Вона зазначила, що ЄС готовий підтримати процес діалогу для розв’язання політичної кризи, а також готовий надати економічну підтримку реформ в Україні. «Я підтримуватиму контакт з багатьма країнами щодо цього питання». Нагадаємо, що саме в Києві на брифінгу, відповідаючи на запитання «Дня» щодо можливого розгляду нового Плану Маршалла для України, баронеса сказала: «Має бути український план для України. Люди тут спроможні скласти такий план, для вирішення її коротко— і довгострокових проблеми. Багато людей, з якими я спілкувалася тут, розуміють проблеми і потенціал промисловості». Однак, як зазначають дипломати ЄС, наразі немає ясності щодо заявленого Ештон пакета економічної допомоги, відомого як «Український план».

•  Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на запитання журналістів, де взяти кошти на допомогу Україні, сказав, що такими джерелами є МВФ, Європейський банк інвестицій, Європейський банк розвитку і реконструкцій. Разом з тим він фактично повторив слова заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд, яка на прес-конференції в Києві сказала, що ніхто не дасть коштів Україні, яка не реформується. І про санкції польський міністр не сказав жодного слова.

Тим часом,  торкаючись питання можливого введення санкцій щодо України, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт заявив, що «важливо дати сигнал, що якщо будуть подальші репресії або порушення прав людини, будуть наслідки. Ми говорили про це раніше. Наслідки будуть, так чи інакше».

•  Зі свого боку міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг сказав, що ЄС очікує зменшення напруження в Україні, і щоб у країні поважали права опозиції, свободу преси, щоб люди могли висловлювати власну думку. Разом із тим британський міністр зазначив у Twitter: «Протести в Боснії є пробудженням для всіх нас. Нам потрібні нові європейські зусилля, щоб допомогти Боснії на шляху до ЄС і НАТО».

І тут виникає питання,  чому масові заворушення в Боснії, які тривали  декілька днів, пробудили шефа британської дипломатії і ЄС загалом до дій, а щодо України ЄС почав говорити останнім часом, і то досі не має конкретного плану?  Тому що в Боснії підпалювали адміністративні будівні, а в Україні — ні?

І чому в ЄС ніяк не відреагували  на заяву російського президента  Володимира Путіна, який під час саміту Росія — ЄС у Брюсселі заявив, що «Україна належить Росії, як Кіпр ЄС»?

•  Чи не краще ЄС було просто дати перспективу членства Україні в ЄС, і тоді б російський президент не зміг би так заявляти. Тим більше, що для подачі заявки та її прийняття країна-аспірант має виконати копенгагенські критерії, щоб спочатку стати кандидатом, а потім — членом європейського клубу. 

На момент підготовки номера засідання Ради ЄС ще тривало. «День» звернувся до експерта Фінського інституту міжнародних відносин Аркадія МОШЕСА з проханням дати прогноз результату нинішнього засідання Ради ЄС, і як Україна може вийти з нинішньої кризи.

— «Я не чекаю особливих результатів від засідання Ради ЄС.  Тому що, чесно кажучи,  досвід показує, що Європейський Союз ніколи не був спроможний домовитися про які-небудь санкції. А в тому, що стосується допомоги східній частині Європи, річ у тому, що Україна, як і раніше, примушує ставити надто багато запитань. Як і раніше не зрозуміло, кому допомагати. На мій погляд, раціонально було б погодитися на ті умови, які так чи інакше висував спочатку МВФ, і на цій підставі будувати стосунки. Або виходити, принаймні, з цього. Я, наприклад, не впевнений, що Європейський Союз готовий навіть обговорювати ці речі, не кажучи, вже про щось інше.

— У найбільшій німецькій комерційній газеті Suddeutsche Zeitung Даніель Бресслер написав про вкрай зухвалу поведінку Путіна на саміті «РОСІЯ-ЄС» у Брюсселі. «Президент Росії Володимир Путін у ці дні в Брюсселі підняв цікаве питання: «Що якби міністр закордонних справ Росії підтримав протестуючих під час їх акцій проти ЄС у Греції або на Кіпрі? Господар Кремля, таким чином, виявив свою улюблену звичку: «викрити лукавство Заходу». Проте, у Греції, яка протестує проти ЄС, немає російських прапорів. І вона не бажає приєднуватися до Євразійського союзу Путіна. Та все ж президент Росії справді заявив: «Україна належить Росії, як Кіпр ЄС», — зауважив експерт із Німеччини. Чи почули ви реакцію з боку Брюсселя на цю заяву?

— Таку фразу  ми чули. Я не знаю, як її прокоментувати. Якщо хочете, первородний гріх, першочергова помилка відбулася під час Бухарестського саміту 2008 року, коли щодо України були виголошені набагато жорсткіші слова російським керівництвом. Проте, західні партнери України та Росії не вийшли із зали і продовжували його слухати. Я думаю, на сьогоднішні слова — набагато менш жорсткі — реакції теж не було. Але справа, не в тому, що має бути якась дипломатична суперечка, повинні бути дії. Європейський Союз, на мій погляд, практично не може домовитися про те, що він робитиме. А коли люди не можуть домовитися про те, що робити, реакція вербальна, дипломатична не має великої ваги. Є вона чи ні — це вже неважливо.

— Американський політолог, колишній радник президента США з питань національної безпеки Збігнев Бжезінський вважає, що зараз Україна потребує трьох ключових компромісів для стабілізації ситуації в країні, а саме: 1. Компроміс між політичними партіями усередині країни; 2. Компроміс між Європейським Союзом; 3. Компроміс між США та Росією. Що ви думаєте з цього приводу?

— Я думаю, що доля України повинна вирішуватися в Україні. І вона вирішуватиметься в Україні. Всі зіткнення та компроміси зовнішніх акторів — вторинні. Якби Україна могла для себе визначитися щодо свого майбутнього, ніхто не зміг би «накласти вето» на її рух у тому чи іншому напрямку. І, відповідно, до тих пір, поки внутрішнього компромісу та внутрішнього розуміння, куди рухатися немає, ігри продовжуватимуться. Характеристика ситуації може бути методологічно правильною, тому що вона всеосяжна, але з практичного погляду ми розуміємо, що цей компроміс зовнішніх гравців на сьогодні недосяжний.