Iндекс прозорості:

В Україні не дуже, а мабуть, і зовсім не люблять олігархів. Не набагато краще ставлення й до рядових представників великого бізнесу, які, втім, далеко не завжди на це заслуговують. Як побороти упередженість, що впливає на пріоритети суспільства? У світі для прищеплення пересічним громадянам якщо не любові, то елементарної поваги до великого бізнесу, від активності якого багато в чому залежить стан економіки, створили й багато в чому реалізували вчення про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Тим часом великий бізнес в Україні здебільшого все ще не цікавиться цією практикою й не демонструє досягнення в її реалізації громадянам країни.

До такого висновку прийшов Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності». Днями він оприлюднив результати другої щорічної оцінки найбільших українських компаній на предмет розкриття інформації щодо корпоративної соціальної відповідальності (індекс КСВ). Дослідження проводилося за критеріями Глобального індексу прозорості в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). У вересні 2012 року аналітики Центру провели оцінку веб-сайтів 100 найбільших у 2011 році (за чистим доходом та чистим прибутком) компаній України. Досліджувався рівень розкриття інформації про діяльність у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Особливість індексу прозорості полягає в тому, що об’єктом оцінки є веб-сайти компаній, які розглядаються як основне джерело надання інформації про корпоративну соціальну відповідальність. Сайти оцінювалися за кількома критеріями. Це наявність звіту про діяльність компанії в соціальній та екологічній сферах, прозорість рівня розкриття інформації за ключовими сферами КСВ, легкість доступу читача сайту до інформації. Вивчалася також потенційна доступність веб-сайту.

Середній рівень відкритості компаній України склав лише 14%. Дослідники визначають цей показник як критично низький. На їхню думку, найбільші українські компанії не надто активні у сфері КСВ, а їхні сайти (у 18 компаній вони взагалі відсутні) не надають достатньої інформації щодо соціальної відповідальності. Лише 34 компанії мають на сайтах сторінки, присвячені їхній соціально відповідальній діяльності. Однак і це не свідчить про повноту інформації.

Навіть найбільші компанії з числа 100 досліджуваних не готують нефінансові звіти, розповідає голова правління Центру Марина Саприкіна. Лише дев’ять компаній (минулого року — 16) звітують про власну діяльність у сфері корпоративної соціальної відповідальності перед громадськістю. Переважають звіти з виконання принципів Глобального договору ООН та нефінансові звіти у довільній формі. Лише дві компанії (СКМ та Метінвест) підготували звіти за стандартом GRI (Глобальна ініціатива зі звітності).

Втім дослідженням зафіксовано й позитиві зрушення. Так, один із лідерів українського великого бізнесу компанія СКМ приділяє корпоративній соціальній відповідальності серйозну увагу. Цього року нею запроваджено спеціальний міні-сайт — портал із корпоративної соціальної відповідальності. Водночас дослідження показало, що цього року в своїй соціально відповідальній діяльності компанії найбільше опікуються питаннями розвитку громад (21% розкриття інформації) й інформацією для споживачів, а найменше — висвітлюють питання етики та корупції. Тим часом минулого року КСВ була спрямована здебільшого на роботу з власним персоналом. Таким чином, відзначає Саприкіна, можна зробити висновок, що компанії України поступово переходять від реалізації внутрішньої корпоративної соціальної відповідальності до проектів, спрямованих на зовнішню цільову аудиторію.

Згідно зі звітом Центру, найпрозорішими у сфері КСВ визнано підприємства галузі комунікацій. Далі йдуть підприємства електроенергетики. Їм лише трохи поступається важка промисловість (вона найбільше представлена як серед Топ-100 компаній України, так і серед підприємств, що увійшли до першої десятки цьогорічного індексу). Найменш «транспарентні» щодо висвітлення інформації про КСВ підприємства видобувної промисловості. Низькі показники мають підприємства фармацевтичного сектору й агропромислового комплексу. Незмінно низьким залишається, як відзначається у прес-релізі Центру, рівень ознайомлення відвідувачів сайтів компаній із міжнародними та національними ініціативами у сфері корпоративної соціальної відповідальності.

За результатами дослідження, найбільш інформативним та прозорим щодо надання інформації про корпоративну соціальну відповідальність визнано сайт компанії СКМ. У ньому 73% розкриття інформації. Далі йде «дочка» СКМ — ДТЕК, у якої 66%, та «синочок» — «Метінвест» з 63% відкритості. Непогані результати у АрселорМіталл Кривий Ріг, який має 56%. На п’ятому місці «Київстар» (56%). Від нього істотно відстають компанії «Інтерпайп» (43%), «Галнафтогаз» (39%), «Дніпроспецсталь» (39%), «Метро Кеш енд Кері Україна» (34%) та МТС Україна (33%). Отака найкраща українська десятка.

Однак автори дослідження визнають, що воно багато у чому формальне, бо користується лише інформацією, розміщеною на сайтах. Чи дає вона повне уявлення про соціальні пріоритети власників та менеджменту підприємств? «День» запитав у Саприкіної: чи можна дізнатися з контенту сайтів, скажімо, про те, яку зарплату — «білу» чи в конвертах — отримують працівники підприємств? Як відзначила керівник Центру, такої інформації на сайтах, звичайно ж, немає. І, як показала її відповідь, нею насправді й не цікавилися. Втім Саприкіна зазначила, що надалі дослідники, можливо, приділятимуть цьому питанню більше уваги.