Українська криза на чотирьох

Позавчора держсекретар США Джон Керрі вийшов з новою ініціативою задля деескалації ситуації у відносинах між Україною та Росією. Як повідомила офіційний представник держдепартаменту США Джен Псакі, держсекретар США Джон Керрі та глава МЗС РФ Сергій Лавров обговорили можливість проведення упродовж найближчих 10 днів прямих переговорів між США, Росією, ЄС і Україною з питання пошуку мирного вирішення української кризи. За її словами, зараз відбувається обговорення  термінів та порядку денного цієї зустрічі. Разом з тим пані Псакі наголосила, що держсекретар США Джон Керрі дав зрозуміти, що будь-які подальші спроби Росії дестабілізувати Україну нестимуть додаткові втрати для Росії. Більше того, додала речниця Держдепартаменту, у США добре розуміють, що за нинішніми подіями на південному сході України простежується російське втручання.

Крім того, глава американського зовнішньополітичного відомства «закликав Росію публічно оголосити про непричетність до дій сепаратистів і провокаторів (в Україні), а також закликав до розрядки і діалогу. Він дав зрозуміти, що будь-які подальші спроби Росії дестабілізувати ситуацію в Україні будуть мати свою ціну», — зауважила Псакі.

Зі свого боку глава російського МЗС Сергій Лавров наголосив на «важливості реального діалогу про федеративний устрій України та закріплення її позаблокового статусу, а також нагальній необхідності, особливо в умовах наростаючих протестних виступів на південному сході України, глибокої і транспарентної конституційної реформи з повноцінною участю всіх політичних сил і регіонів».

Учора глава українського МЗС Андрій Дещиця, у своїй другій розмові з російським колегою у контексті загострення проросійськими силами ситуації в окремих містах на сході України «заявив про неприпустимість зовнішнього втручання у справи України». Він також закликав «російську сторону забезпечити виконання попередніх домовленостей про деескалацію безпекового становища навколо українських кордонів».

«День» звернувся до екс-посла України в США Олега ШАМШУРА з проханням прокоментувати заяви держдепартаменту США щодо організації переговорів між Україною, Росією, США та ЄС.

«КРАЩЕ ПЕРЕМОВИНИ, НІЖ ОБМІН ПОСТРІЛАМИ»

— Апріорі, звичайно, краще перемовини, ніж обмін пострілами. Якщо подивитися на те, що сказала речниця держдепартаменту, оголошуючи цю заяву, добре, що Сполучені Штати реалістично оцінюють обстановку, яка зараз склалась в Україні, навколо України і, зокрема, щодо заворушень, які мали місце в трьох областях сходу України. Разом з тим дуже важливо розуміти і реалістично оцінювати з чим сторони йдуть на переговори. І тут у мене особисто підозру викликає можлива позиція Росії. Я думаю, що, радше за все, росіяни на цих переговорах знову представлять пакет вимог до України, починаючи з федералізації, який вони або деякі українські політики озвучували останнім часом. Інакше як втручанням у внутрішні справи України, бажанням так чи інакше визначати долю України з Кремля, я ці вимоги з боку Росії не можу охарактеризувати. Тому дуже важливо не дати Росії, виходячи з досвіду їхньої участі у міжнародних переговорах такого типу, затягнути час для того, щоб відтягнути можливе застосування проти Росії санкцій з боку міжнародного співтовариства нового рівня. Тобто важливі не переговори заради переговорів, а заради результату. Разом з тим мені зараз досить важко уявити, що може бути предметом цих переговорів, особливо враховуючи позицію Росії. Але водночас важливо, щоб ми не дали міжнародному співтовариству забути про те, що Україна стала жертвою агресії  з боку Росії. Тобто Росія залишається країною агресором. Крим і надалі  залишається тимчасово окупованою територією України. І з іншого боку  ми маємо також пам’ятати, що зараз у нас в Україна — унікальна ситуація для того, щоб у цілому перезавантажити країну, систему управління і разом з тим виробити нову парадигму наших відносин з Росією. Ці відносини до цього часу базувалися або на принципі меншовартості, або цинічно прагматичному підході наших еліт до розвитку стосунків з Росією. Тут важливо, щоб ця парадигма була реалістичною і про це не треба забувати.

— До речі, Джен Псакі наголосила, що Держсекретар США «закликав Росію публічно оголосити про непричетність до дій сепаратистів і провокаторів (в Україні), а також закликав до розрядки і діалогу». А з боку російського МЗС пролунала заява, що 150 американських найманців одягнуті у форму «Сокола» допомагатимуть наводити лад у східних областях. Як ви  це прокоментували б?

— Думаю, що заява Керрі є абсолютно правильною. Я  навіть сказав  би, що цей заклик є риторичним. Тому що навряд чи ми можемо очікувати від Росії заяви про відмежування від цих дій, а заява Росії про американських найманців свідчить про те, що навряд чи Росія йде з бажанням дійсно врегулювати ситуацію. І в мене є дуже серйозні сумніви щодо цього.

«ЯКЩО ЄВРОПА НАВІТЬ НЕПРЯМО ГОТОВА ПРИЙНЯТИ ДЕЯКІ ВИМОГИ З БОКУ РОСІЇ, ТО ЦЕ СТВОРЮЄ ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРЕЦЕДЕНТ»

— А що ви можете сказати про залучення ще й ЄС до організації переговорів між Україною та Росією?

— Якщо ми кажемо про ефективний тиск на Росію, то він має бути скоординований між Європою та США.

— А як, до речі, ви розцінюєте заяви і Штайнмаєра, і євродепутата Брока, які не бачать України в НАТО, і це збігається з однією з вимог російського ультиматуму про закріплення позаблокового статусу нашої країни в Конституції?

— Якщо говорити про шанси чи результати переговорів, то вони не дуже високі саме через позицію Росії. Але, з другого боку, в мене особисто викликають занепокоєння ті заяви, які лунають у європейських дипломатів та політиків. Тобто якщо Європа навіть не прямо готова прийняти або задовольнити деякі вимоги з боку Росії, то це створює дуже небезпечний прецедент. Що небезпечно для України, але й небезпечно для всієї безпеки в Європі. Фактично вона знищена і такі заяви йдуть тільки на користь Росії. Тобто закріплюють її положення як країни, що може довільно визначати долю країн, хоч і слабших і залежних тією чи іншою мірою від неї, які розташовуються навколо Росії або які вона розглядає як частину зони своїх інтересів. Дуже важливо, щоб Україна однозначно відкинула спроби зробити її частиною нового руського світу або зони впливу Росії.

— На одній з конференцій у минулу п’ятницю український експерт висловив думку, що зараз для України переговори — це можливість отримання передишки. Тому, що будь-які домовленості Росія може порушити у будь-який момент. Що скажете?

— Зі свого боку, Росія може використати ці переговори для того, щоб затягнути у процес інші сторони, затягнути час, відтягнути застосування санкцій, тривілізувати ситуацію в Криму, щоб усі міжнародні чинники вже погодились де-факто з тим, що Крим є втраченим для України. А можливо, в найгіршому варіанті, просто виграти час, тим часом підготувати нову хвилю заворушень на сході і це використати. Тому що зрозуміло, будемо сподіватися на краще, що чергова спроба не має шансів на успіх.  Але це не означає, що Росія відмовиться надалі.

«ЗАРАЗ ПОТРІБЕН ВІДВЕРТИЙ ДІАЛОГ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ ПРО ХИБНІСТЬ ПОЗАБЛОКОВОГО ВИБОРУ»

— Що скажете про роль НАТО в даній ситуації? Чи не має Альянс більше робити для підвищення безпеки України, її збройних та інших силових структур, надавати фінансову допомогу?

— По-перше, зараз чудова можливість, щоб почати діалог із суспільством про участь України в цій колективній системі безпеки. По-друге, треба, безумовно, зараз активізувати співробітництво з НАТО, зокрема й по військовій лінії, щодо надання технічної допомоги, а також постачання зброї. Очевидно, що Україна потребує цієї допомоги. І саме зараз необхідно активізувати військово-технічне співробітництво. Тому що ситуація  наших відносин з Росією є складною, з огляду агресивних намірів Росії.

— А чи не було б доцільно, на вашу думку, провести 25 травня заодно референдум щодо вступу України в НАТО?

— Я розумію, для чого робляться такі пропозиції: щоб раз і назавжди закрити це питання. У принципі зараз потрібен відвертий діалог з суспільством про хибність позаблокового вибору. Його треба міняти і говорити про участь України в системі колективної безпеки, яка базується на принципах, за які вмирали люди на Майдані, на принципах демократії тощо. Окрім НАТО, я нічого іншого не бачу. Але це треба пояснити суспільству і його переконати саме враховуючи агресію з боку Росії. Бо наше ставлення до Росії, як до братської країни, цією агресією поховано раз і назавжди допоки не зміниться політика російського керівництва.